Командування військ противника продовжує докладати значних зусиль, аби не допустити подальшого погіршення для себе ситуації на Старобільскому напрямку в районі міста Сватове, переконаний військовий оглядач “Інформаційного спротиву” Констянтин Машовець.
Основні свої зусилля воно концентрує північно-західніше міста, а також намагається утримати займані позиції південніше Сватове, де очевидно з’явилась достатньо стійка тенденція, щодо просування передових підрозділів ЗСУ…
З цією метою російське командування на даний момент реалізує цілу низку заходів, зокрема:
– По рубежу Нижня Дуванка – Новониканорівка противник достатньо активно облаштовує позиції. В тому числі, принаймні 2 батальйонних районів оборони. Все це прикривається підрозділами зі складу 41-ї ЗВА. Скоріш за все, саме вони (ймовірно, 55-ї мсбр) й займуть цей рубіж, якщо ситуація північно-західніше Сватове набуде для противника відверто негативного характеру…
– Для того, щоб покращити ситуацію північно-західніше Сватове, командування військ противника організувало та вже третю добу проводить серію наступальних дій, по напрямках Куземівка – Новоселівське та Коломийчиха – Стельмахівка з метою відтіснити передові підрозділи ЗСУ від дороги Р-07 на ділянці між Куп’янськом та Сватове… успіху не має.
В атаках приймає участь до 2-х “змішаних” БТГр зі складу 144-ї мсд (ймовірно, поповнені батальйони 254-го мсп), ще 1 БТГр (зі складу 1-ї гв. ТА, ймовірно 245-го мсп) з Муліно знаходиться у другому ешелоні у готовності бути введеної “для нарощування зусиль” у бій…
– Окремо варто сказати за район південно-західніше Сватове, де ситуація для противника поступово набуває відверто драматичного характеру…
Вони 4 рази переходили у наступ і кожного разу він “зривався”… противник був вимушений відходити, або на вихідні рубежі, або взагалі – за дорогу…
Все це тижневе шоу закінчилось тим, що ЗСУ вийшли на ближні підступи до Житлівки і створили реальну загрозу “роз’єднання” Сватівського району оборони й Кремінної…
– Так само, закінчилось й намагання противника “повернутися під Лиман”… просунутись західніше Діброви противнику так й не вдалося. Більше того, передові підрозділи ЗСУ зайняли по результатах цих боїв достатньо зручне становище по відношенню до самої Кремінної…
Хоча, звісно, противник навряд чи погодиться з таким положенням й продовжить докладати зусиль, аби відсунути українські війська як північно-західніше Кремінної, так й просунутись у бік Лиману…
Особливістями дій противника на Старобільському напрямку є: 1. вагома глибина оперативної побудови військ противника (його окремі резерви розташовані в 40-50 км від лінії фронту)
Поступове нарощування угрупування артилерії противника (відмічаться перекидання відповідних сил та засобів майже у перманентному режимі, як з боку Троїцького, так й з півдня…)
Дуже активна діяльність засобів РЕБ противника на цьому напрямку (по певним ознакам, противник має можливість тут слухати радіо-обмін ЗСУ)…
Тож, підсумуємо…
На Старобільскому напрямку ( у широкому сенсі розуміння цього визначення)… на сьогоднішній день, ситуація набула ознак, так званого “оперативного затухання”. І хоча ЗСУ продовжують північніше Сіверського Донця, тобто у північній частині Луганської області, дуже повільно просуватися на окремих ділянках та напрямках. Але, явно у гальмуючому режимі…
Противнику шляхом цілої серії масованих контратак та поступовому нарощуванню зусиль у ключових пунктах системи оборони, по-суті… ПОКИ ЩО вдалося зупинити ЗСУ. Наприклад, протягом 2-х минулих діб у район Житлівки у “терміновому порядку”, після того, як стало очевидним, що ЗСУ нікуди не відступили і не відійшли, а також дуже близькі до того, щоб “перерізати” дорогу Сватове – Кремінна були перекинуті підрозділи 1-ї мсбр 1-го АК.
Так, повернути собі “рубіж по р. Жеребець”, не кажучи за його вологі мрії про Лиман і “вихід на Оскіл”, йому не вдалося, і в районі Сватове ситуація продовжує поступово для нього погіршуватися. Але, очевидно… найбільш страшне для противника – прорив та захоплення ЗСУ Сватове та Кремінної, явно відсунулось, як у часі, так й у просторі…