Вiйськовий експерт Костянтин Машовець аналізує ситуацію на південному фронті. Там українські війська повільно рухаються вперед, але, схоже, РФ готують контратаки.
Противнику так і не вдалося зупинити просування передових підрозділів ЗСУ на південному напрямку і ситуація для нього починає невблаганно погіршуватися у досить значному масштабі…
291-й мотострілецький полк (МСП) противника продовжив свій відступ в районі с. Роботине, намагаючись зупинити просування ЗСУ на північ і північний захід від села. Але невдало, судячи з усього, українські війська вже зав’язали бої за північну частину самого села.
Водночас передові підрозділи ЗСУ, потіснивши 70-й МСП противника, майже впритул наблизились до головної лінії оборони противника в районі с. Вербове… Командування військ противника ввело у бій на цій ділянці додатково підрозділи 22-ї окремої бригади спеціального призначення (ОБрСпП), 45-ї ОБрСпП, батальйон БАРС-3. В самому селі, фронтом на північ та північний захід, зайняли позиції підрозділи 417-го окремого розвідувального батальйону (ОРБ) противника…
Глибина просування передових підрозділів ЗСУ на цих напрямках становить від 2,7 км до 3,3 км…
Тож, як бачимо, незважаючи на контратаки противника в районі с. Копані та с. Новопокровка, темпи просування ударного оперативно-тактичного угрупування ЗСУ на Мелітопольскому напрямку починають поступово зростати…
Ба більше, через вперте бажання командування противника утримувати н.п., які , скажімо, опинились в не дуже зручному становищі внаслідок просування ЗСУ, ця ситуація посилюється у негативному для противника ключі.
Наприклад, підрозділи 503-го МСП противника, які обороняються в районі с. Нестерянка, вже опинились у становищі, яке, за невеликим винятком, можна порівняти із ситуацією, яка була 2 дні тому в районі с. Рівнопіль. Причому забезпечувати продовження оборони цього району у матеріально-технічному сенсі противник може виключно по рокаді з боку тієї дiлянки, яка зараз знаходиться “під тиском” ЗСУ. По суті, підрозділи 503-го МСП противника у цьому районі стають поступово “заручниками” розвитку ситуації на сусідніх ділянках.
Зі свого боку, безпосередньо на Токмацькому напрямку, незважаючи на той факт, що у противника на рубежі Грозове — Долинка — Мирне — Нестерянка є дуже зручна рокада та обладнаний рубіж оборони, який він уже зайняв військами, зупинити просування українських військ у районі с. П’ятихатки він так і не спромігся… Ймовірно, ЗСУ зуміли обійти с. Жереб’янки зі сходу й просунутись у бік цього рубежу на ділянці, де обороняються залишки батальйону “Шторм-Осетія”…
В цьому відношенні звертають на себе увагу 2 речі:
- розгортання по рубежу Верхня Криниця — Лісне підрозділів 810-ї окремої бригади морської піхоти (ОБрМП);
- а також 336-ї ОБрМП противника в районі с. Приютне (по рубежу Приютне — Ремівка) на Бердянському напрямку.
Думаю, найближчим часом саме ці з’єднання противника будуть задіяні у серії контратак на Мелітопольскому та Бердянському напрямках…
Перша, найімовірніше, атакує з рубежу Кам’янське — Лугове у бік Лобкового, а друга з рубежу Степове — Новоукраїнське у бік Левадного…
В обох випадках йдеться про прагнення примусити все-таки зупинитися передові підрозділи ЗСУ на найбільш загрозливих для противника ділянках шляхом створення загрози їхнім флангам.
Що характерно, командування противника діє в обох випадках за типовою схемою:
- обидва з’єднання ще НЕ вводилися у бій… на загрозливих для противника напрямках;
- обидва з’єднання діють виключно у повному (штатному) комплекті своїх сил та засобів (тобто, їх “бережуть”, “не розсмикують” по-батальйонно чи по-ротно);
- обидва з’єднання вже вивели свої передові підрозділи на ділянки ймовірних контратак, які ВЖЕ проводять там розвідку боєм.
Машовець вважає, що найближчим часом ми таки побачимо ці бригади противника в контратаках.