Не секрет, що у новій версії законопроекту про мобілізацію деякі держслужбовці та силовики позбавляються гарантованої відстрочки від призову в армію.
У Міністерстві оборони України повідомили, що таким чином хочуть добитися рівності для всіх. Згідно з проектом, для працівників Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань та Державної виконавчої служби виключається право на відстрочку.
Також працівники Нацполіції, Держбюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, прокуратури, Бюро економічної безпеки, Служби судової охорони та патронатної служби більше не матимуть відстрочки.
Про нюанси в законному переведенні працівників поліції в армію розповів голова комітету парламенту з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич.
Якщо законопроєкт ухвалять, служити до ЗСУ підуть співробітники Бюро економічної безпеки, Держбюро розслідувань, Державної виконавчої служби, прокуратури, Національного антикорупційного бюро, Служби судової охорони, патронатної служби та Національної поліції.
«Поліцейські не є військовослужбовцями. У законний спосіб не можна переводити працівників поліції з офіцерськими званнями до ЗСУ зі збереженням їхніх звань», — вказав політик на особливість.
Поліцейські мають спеціальні звання і бажаючі вступити до Збройних сил мають звільнитися з Нацполіції. У такому разі, поліцейські з офіцерським званням отримають військове звання рядовий або відповідно до звання, отриманого під час служби в армії, навчання на військовій кафедрі перед роботою в поліції.
«Цей варіант є робочим, ним користуються ті, хто хоче стати частиною армії», — запевняє Завітневич.
Нардеп нагадав, що у складі Сил оборони України на фронті успішно воює об’єднана штурмова бригада Нацполіції «Лють».
Що стосується держслужбовців, їхні відомства мають продовжити бронювання. Без цього всі вони підлягатимуть мобілізації на загальних підставах. Куди направлять служити призваних до лав ЗСУ держслужбовців і поліцейських, вирішить вище військове керівництво України, підсумував він.
Своєю чергою старший лейтенант, лицар ордена Богдана Хмельницького, колишній командир роти 47-ї бригади, експерт Аналітичної групи Левіафан Микола Мельник розмірковує так:
«Те, що відбувається навколо законопроєкту про мобілізацію, демонструє відсутність нормальної комунікації між нардепами (законодавча влада) та виконавчою гілкою влади. Адже, коли певні депутати починають заявляти, що навіть оновлений варіант цього проєкту закону не відповідає якомусь державному баченню, виникає логічне питання – а, як загалом має відбуватися комунікація навколо базового на даний момент для нас закону?».
Тим часом, продовжує експерт, на фронті розпочинається серйозний кадровий голод. Лінійні частини укомплектовані, часом менш, ніж наполовину. І з цієї половини не всі готові до виконання бойових обов’язків, акцентує Микола Мельник
«Мобілізаційний закон не вирішує питання демобілізації та багато інших, болючих для ЗСУ. Але він дає змогу вирішити проблему наповнення армії людьми. І, коли є бачення головкому, плюс-мінус узгоджене з міністром оборони, депутати раптом починають висувати якісь претензії. Мені здається, Кабмін міг за три місяці побудувати ефективну комунікацію між профільним міністерством (оборони) та профільним парламентським комітетом (з питань нацбезпеки). Слід було заздалегідь зняти всі проблемні моменти, щоб законопроєкт міг пройти перше читання. Після чого його можна доопрацювати, пройшовши після певних коригувань і друге читання. Але це не відбувається. Що породжує чутки про протистояння політичної та військової влади», – констатує експерт.
За його словами, якщо цей закон не ухвалити, якщо не перерозподілити обов’язок щодо проведення мобілізації між ТЦК, військовими адміністраціями тощо, то на нас чекає дуже складний період, прогнозує Микола Мельник. Період, коли ми просто фізично не зможемо утримати лінію фронту через відсутність необхідної кількості людей.