Сергія Бочковського і Василя Стоєцького затримали під час засідання Кабміну 25 березня
Перед цим низка представників колишньої влади також вийшли на волю після затримання. Заплатили заставу Олександр Єфремов, Михайло Чечетов, Сергій Гордієнко.
Їм одягнули спеціальні браслети, які дають можливість стежити за їхнім переміщенням.
Українське законодавство зобов’язує суддів давати чиновникам можливість виходу з СІЗО під заставу.
Представники МВС планують зробити кримінально-процесуальний кодекс жорсткішим. Хоча деякі правозахисники – проти цього і наполягають, що не можна усіх звинувачених у корупції тримати в СІЗО.
Ліберальний кодекс
У 2012 році на виконання вимог Венеціанської комісії та Ради Європи Україна ухвалила новий кримінально-процесуальний кодекс.
Він запровадив широке використання альтернатив утриманню під вартою, що суттєво розвантажило СІЗО та дало можливість не тримати людей у в’язниці роками до вироку суду.
"Лібералізація кодексу допомогла розвантажити СІЗО, коли люди сиділи місяцями і роками за всі можливі правопорушення. Не мають люди за вкрадений мішок картоплі сидіти в тюрмі", – позитивно оцінив те рішення правозахисник та адвокат Едуард Багіров.
Але за його словами, норми, які добре працюють у Європі, в Україні призводять до зловживань.
"У нас корупція пронизала все з низу і до самої гори. Якщо у Європі виловлюють корупціонерів штучно, то в нас їх можна затримувати сотнями", – додав адвокат.
Відомий адвокат та кандидат на посаду голови Національного антикорупційного бюро Микола Сірий у коментарі розповів, чому усі підозрювані у корупції можуть вийти під заставу.
"Так сформульований кодекс, що з принципу гуманності суддя зобов’язаний передбачити заставу як можливу заміну. У нас майже у всіх випадках є альтернатива у вигляді застави", – заявив пан Сірий.
Він вказує, що це неправильний принцип, адже тільки після ухвалення рішення про арешт суддя, за клопотанням захисту, має розглядати можливість застави.
І якщо підозрюваний не може заважати слідству, не мав наміру втекти, вплинути на свідків, то суддя може вирішувати щодо застави.
"В законі прописано, що громадянин має право на використання технічних засобів – браслетів, а суд має надавати можливість альтернативного утримання – застави, а не перебування в СІЗО", – визнає Едуард Багіров.
Покарати чиновників
Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, який займався справами затриманих екс-керівників ДСНС Сергія Бочковського та Василя Стоєцького, запропонував зробити закон більш жорстким.
Зараз у кодексі є вичерпний перелік статей, звинувачених за якими мають тримати тільки в СІЗО.
Вони стосуються державної зради, дій проти цілісності України, диверсії, шпигунства, тероризму і його фінансування.
Корупційних дій (в цьому підозрюють екс-керівників ДСНС) або перевищення службових повноважень (це закидають пану Єфремову) у цьому переліку немає.
Тому пан Геращенко вже зареєстрував у Раді законопроект, який додає до цього переліку винятків ще кілька десятків статей, аби звинувачені не мали шансів вийти на волю та втекти з України до вироку суду.
Микола Сірий розкритикував такий намір і не вважає його правильним.
"Один високопосадовець, якого спіймали на хабарі, може заслуговувати виключно на арешт, а інший – ні. Не можна передбачити у законі для всіх звинувачених у хабарництві тільки тримання під вартою", – вважає юрист.
За його словами, така ініціатива політично приваблива, але популістська.
Він наголосив, що запобіжний захід має забезпечити проведення слідства, а не просто мати на меті утримання людини під вартою.Натомість Едуард Багіров погоджується, що на певний період варто зробити закон більш суворим до підозрюваних у корупції.
"Людину спіймали на гарячому, а він зі своїх хабарів заплатив заставу і вийшов на свободу, а потім ще в втече з України. Тимчасово, на рік-два, треба зробити закон більш жорстким для корупціонерів", – вважає адвокат.
Хоча підхід пана Геращенка він не підтримує.
"Правильніше заборонити для чиновників перших п’яти рангів клопотати про отримання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Нижче п’ятого – хай користуються, це вже дрібні чиновники", – запропонував відомий адвокат.
Хоча правозахисник і визнав, що такий підхід може викликати питання щодо порушення прав людини з боку європейських партнерів.
