Західна Україна в усі часи вирізнялася відданістю традиціям послідовних демократичних перетворень та оплотом національного вільнодумства. Сьогодні її представники теж продовжують брати активну участь в управлінні державою. До того ж, не лише на регіональному, але й на центральному рівнях.
Однак увага та бажання бути присутнім на загальнонаціональному рівні аж ніяк не означає зниження активності на місцях. І особливо це відчутно напередодні місцевих виборів, старт яких не за горами.
Та поки законодавці в роздумах, потенційні кандидати уже почали активно працювати над вирішенням місцевої проблематики, а дехто навіть розгорнув повноцінні рекламні кампанії. Про них, а також про прізвища головних претендентів на участь у місцевих виборах 2015 року в містах Західної України «Слово і Діло» вирішило розповісти нижче.
Львів
Туристична Мекка Західної України – Львів – цьогоріч постане перед вибором: кому бути наступним очільником міста? З одного боку, у Львова є чинний міський голова Андрій Садовий, шанси переобратися на наступний термін у якого достатньо високі. Однак, враховуючи харизму Андрія Івановича, а також стрімке зростання його президентського рейтингу, що відзначають соціологи, спокуса вийти з місцевого на загальнонаціональний рівень для Садового є дуже великою. Тим більше в умовах, коли рівень його персонального рейтингу може суттєво посилити підтримка політичної партії «Самопоміч», електоральні позиції якої теж постійно зміцнюються. А на фоні досить немаленького медійного ресурсу, володіння яким приписують Садовому, реалізація таких амбітних цілей виглядає не такою вже й утопією.
Серед решти кандидатів, прізвища яких фігурують у списку потенційних учасників мерської виборчої кампанії 2015 року у Львові, є екс-віце-спікер парламенту, «свободівець» Руслан Кошулинський, який останнім часом запам’ятався тим, що пішов служити до лав Збройних сил України; народний депутат, член партії «УДАР» Оксана Юринець, яка активно почала відкривати власні приймальні і відзначається останнім часом значною кількістю власних заяв щодо Львова і Львівщини загалом; вічний критик Садового, а головне технічний кандидат Володимир Гірняк та ще один нардеп з фракції «Народного фронту» Ігор Васюник. І хоча перелік бажаючих, що звучить в експертному середовищі Львова, не вичерпний, попри це, наразі говорити про серйозну публічну активність в політичному середовищі міста зарано. Хоча й зрозуміло, що цього року увага до виборчої кампанії в місті Лева буде не меншою, аніж до київської, адже якими б не були їх результати, для багатьох фігура Садового була й продовжуватиме залишатися серйозним конкурентом у політичній грі.
Луцьк
У ході мерської кампанії в столиці Волині може не на жарт розгорітись війна двох фінансово-промислових груп. Мова йде про групу «Континіум», яку уособлюють народні депутати Степан Івахів та Ігор Єремеєв і на яку неформально орієнтується чинний міський голова Микола Романюк, та групу «Приват», яку на Волині представляє, як би це парадоксально не звучало, губернатор Одещини Ігор Палиця. І хоча останній, з його слів, поки не визначився щодо того, чию кандидатуру підтримувати на наступних місцевих виборах, все ж однозначним є те, що на фігурі Романюка цей вибір не зупиниться.
«Ми шукатимемо людей – спеціалістів і патріотів міста, які не розбазарюватимуть землю, які повернуть ринки в комунальну власність. Бо й сьогодні я вважаю, що більше 30 мільйонів гривень місто недоотримує. Я не знаю, кого ми підтримуватимемо як кандидата на пост мера міста, але точно не Миколу Ярославовича Романюка – я дуже розчарований його роботою. А хто буде? Ще багато часу, давайте подивимося. Можливо, з’являться якісь люди, кого варто буде підтримати, кого підтримуватимуть лучани і хто для лучан стане тією людиною, на яку вони будуть сподіватися і недаремно», – пояснив Ігор Палиця в ході власної прес-конференції, яку дав під час свого недавнього візиту до Луцька.
Проте й у самого Романюка достатньо ресурсу, щоб впевнено бути у списку головних претендентів на пост міського голови. Для прикладу, як відзначає у своїй авторській статті волинський журналіст Василь Онищенко, депутат із підконтрольної в міській раді Миколі Романюку групи «Рідне місто» нещодавно очолив обласну організацію «Блоку Петра Порошенка», а керівником його міської організації став лідер цієї групи Євгеній Ткачук. Відтак, наряду з «Континіумом», орієнтованість Романюка на президентську силу є також очевидною. Тим більше, що президентську вертикаль в області тепер представляє давній друг Миколи Ярославовича – Володимир Гунчик.
Натомість, потенційним претендентом, якого може підтримати команда Ігоря Палиці, може стати маловідомий бізнесмен Олександр Товстенко. Хоча в даному контексті не виключений конфлікт і серед соратників Палиці. Адже всім відомо, що ще однією достатньо публічною представницею Ігоря Петровича в Луцьку є голова правління благодійного фонду «Новий Луцьк» Ірина Констанкевич, яка на дострокових виборах 2014 року балотувалась, але програла у 22 одномандатному виборчому окрузі.
З числа інших претендентів, чиї імена в тому чи іншому ракурсі з’являлись в інформаційному просторі щодо майбутньої місцевої виборчої кампанії, варто відзначити депутата міської ради Андрія Козюру, нардепа Ігоря Лапіна, Петра Верзуна. Не виключають деякі експерти й участі колишніх градоначальників Луцька, хоча шанси на висунення останніх – примарні.
Рівне
Говорити про реального конкурента для чинного міського голови Рівного Володимира Хомка складно. По-перше, дається в знаки досвід Володимира Євгенійовича, по-друге – його вміння сказати аргументовано і переконливо, що не раз викликало схвальні відгуки містян і косі погляди опонентів. Яскравою ілюстрацією останнього, зокрема, можна вважати нещодавню заяву Хомка про те, що він оприлюднить список високопосадовців, які отримали безкоштовно землю у Рівному.
«Я всім покажу, хто і скільки отримав безкоштовних земельних ділянок у Рівному. Ця інформація буде цікава як журналістам, так і громадськості. Спеціально почекаю до того моменту, коли закінчаться усі політичні спекуляції навколо земельних питань, а тоді розішлю статтю. Все буде зроблено креативно і з фотографіями», – цитує Хомка місцеве видання erve.ua.
Відтак, судячи з усього, чинний градоначальник Рівного не планує полишати власну посаду після виборів і вирішив грати на випередження, щоб у інших потенційних кандидатів, які захочуть балотуватись на виборах, відпало будь-яке бажання брати участь у виборчих перегонах.
Та незважаючи на це, бажаючих підсидіти Хомка вистачає. Зокрема, серед потенційних претендентів у пресі лунають прізвища новоспеченого начальника управління ДАБІ Рівненської області Ігоря Мічуди, голови громадської організації «Рівненський громадський контроль» Дмитра Якимця, Олександра Лащука, екс-голови Рівненської ОДА Сергія Рибачка, екс-кандидата в народні депутати України Святослава Євтушенка, депутата міськради Руслана Шевчука і власника Рівненського Льонокомбінату Олега Червонюка. Останній, судячи із вищевказаного списку, є одним із найсильніших кандидатів за фінансовими можливостями.
Та хто б не переміг у перегонах симпатій рівненського виборця, в будь-якому випадку, йому не позаздриш. Адже першочергові проблеми, з якими зіткнеться переможець, навряд чи матимуть швидке вирішення. Тарифи, комунальна сфера і продаж землі – одні з головних питань, які в тій чи іншій мірі стосуються кожного мешканця міста і вирішення яких будуть очікувати від нового градоначальника.
Івано-Франківськ
Політики, бізнесмени, громадські активісти… Всі вони можуть зійтись у боротьбі за посаду міського голови Івано-Франківська. І хоча нинішній очільник міста Віктор Анушкевичус ще напередодні парламентської кампанії 2014 року обіцяв, що не буде втретє балотуватись на пост міського голови, все ж за нинішніх політичних реалій цього теж не слід виключати.
Поряд з ним до першої ліги потенційних претендентів, які мають хоча б якусь підтримку серед містян, можна назвати конкурента Анушкевичуса на виборах 2010 року Юрія Солов’я, президента НФК «Ураган» Олександра Бубена, екс-голову Івано-Франківської ОДА Миколу Палійчука, екс-віце-прем’єр-міністра, «свободівця» Олександра Сича, Богдана Лесюка, Руслана Марцинківа, Ігоря Прокопіва, Ростислава Кукурудзу… За неофіційною інформацією, останній досить активно заявляє про власні кандидатські амбіції в середовищі «БПП». Що ж стосується Прокопіва, який був керівником комунальних підприємств «Івано-Франківськтеплокомуненерго», «Івано-Франківськводоекотехпром» та «Івано-Франківськгаз», а після Революції гідності пішов ще вище і очолив «Укртрансгаз», то його участь теж не виключена, особливо, якщо звернути увагу на нестійкі позиції Ігоря Богдановича на нинішній посаді.
Ще одним імовірним кандидатом може бути Тарас Виноградник, якого може підтримати на виборах політична партія «Об’єднання «Самопоміч». Хоча ще раніше про таку ж підтримку соратниками Садового говорили і щодо Олександра Бубена.
Звичайно, можливі й інші прізвища, але їхня знаковість у виборчому процесі навряд чи може бути вищою за статус технічних кандидатів.
Чернівці
А от у Чернівцях політичні еліти уже почали виборчі перегони. Таку думку нещодавно висловив сам мер міста Олексій Каспрук. «Буде гаряче. Але повторюся: не дозволю перетворювати в балаган вирішення на сесії нагальних для міста питань. Я не дозволю влаштовувати різноманітні клоунади у міськраді», – повідомив мер.
У самого ж Каспрука, як свідчить соціологія, позиції у місті продовжують залишатися достатньо сильними. Зокрема, згідно проведеного «Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Міжнародного республіканського інституту дослідження, діяльність Чернівецького міського голови Олексія Каспрука схвально оцінили 49% опитаних.
Схожа позиція і у чернівецьких політологів. Зокрема, політолог і кандидат політологічних наук Олексій Кандюк впевнений, що дії Каспрука містяни схвалюють. «Чернівчани відчувають, що у нового мера є розуміння, куди рухатись місту, і вони вважають, що загалом цей рух відбувається у правильному напрямку», – говорить політолог.
Та чи вдасться комусь похитнути позиції Каспрука – питання риторичне. Наразі, говорячи про претендентів, можна лише назвати депутата Чернівецької міськради, екс-голову фракції «Батьківщина» Анатолія Чесанова, який ще у травні минулого року обіцяв брати участь у мерських перегонах на наступних виборах. Інші ж представники політичної еліти Чернівців наразі прямих заяв щодо власної участі у виборчій кампанії на посаду мера не робили.
Тернопіль
Нинішній міський голова Тернополя Сергій Надал ось уже котрий місяць знаходиться серед переліку найбільш відповідальніших міських голів обласних центрів України, який формують волонтери «Слова і Діла». Однак, разом з цим, вистачає у Сергія Віталійовича й проблем. З одного боку – стандартні клопоти у місті: благоустрій, інфраструктура, тарифи… З іншого – політичні опоненти, котрі як не маєток Надала покажуть з висоти пташиного польоту, то звинуватять у володінні власністю в Іспанії. І чим ближче до місцевих виборів, тим подібних ситуацій буде виникати більше, незважаючи на те, що рейтингові позиції Надала щодо інших кандидатів є достатньо високими.
Проте це не зупиняє його опонентів уже зараз шукати партійної підтримки та сподіватись на симпатії тернополян. Зокрема, практично всі називають фігуру керівника відділення «Приватбанку» на Східному масиві Віктора Шумада, якого пов’язують з нинішнім губернатором Тернопільщини Степаном Барною (кум) та групою Романа Заставного. Разом з тим, слід відзначити, що фігура Шумада є досить слабкою, а тому не виключено, що його роль – відтягування голосів та ігри на користь сильнішого кандидата, що вступить до публічної гри згодом.
Крім того, серед потенційних претендентів також лунають імена шеф-редактора газети «RIA плюс» Юрія Штопка, підприємців Михайла Ратушняка та Василя Чубака, міліцейського генерала Віталія Максимова, а також ще одного тернопільського підприємця-будівельника Ігоря Гуди. Мерські амбіції останнього теж прослідковуються. До того ж, не виключено, що наважившись на виборчі перегони, Гуда заручиться підтримкою однієї з активних політичних партій. Принаймні, вже зараз ведуться розмови про нібито його можливий зв’язок з політичною партією «Об’єднання «Самопоміч». За дивним збігом обставин, саме компанія Гуди в минулому році отримала право будувати на вулиці Стрийській у Львові новий житловий комплекс з пафосною назвою «Квіти Львова», що навряд чи відбулося би без особистого «благословіння» львівського міського голови і одного з лідерів «Самопомочі» Андрія Садового. Якщо це так, то позиції Надала у Тернополі можуть похитнутися під напливом нехай і менш дрібних, та все ж електорально сприйнятних тернополянами кандидатів.
Хмельницький
Яскравою особливістю нинішніх передвиборчих баталій у Хмельницькому є повне відмовчування всіх потенційних кандидатів. Хтось говорить, що питання виборів не на часі, комусь потрібно дочекатися закону. Та попри це, попередній список фігурантів майбутньої мерської кампанії уже більш-менш викристалізовується. Зокрема, кандидатом №1 на посаду міського голови Хмельницького є нинішній секретар міської ради Костянтин Чернилевський. Принаймні, він уже зараз активно обіцяє вирішувати актуальні проблеми жителів міста, наприклад, покласти бруківку на вулицях чи забезпечити належні умови проживання переселенцям.
Ще одним перспективним кандидатом може виступити Анатолій Нестерук, якого сватали на посаду заступника новопризначеного губернатора Хмельниччини Михайла Загороднього. Іншими двома потенційними претендентами на посаду міського голови можуть бути голова обласного осередку Спілки ветеранів Афганістану Микола Приступа та керівник Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Віталій Олуйко. Крім того, не виключає власної участі у мерській кампанії і перший заступник голови Хмельницької ОДА Олександр Симчишин. Як розповів він в коментарі хмельницькому телеканалу «Ексклюзив», «бажання, звичайно, є і сили відчуваються, щоб змінити ситуацію в місті, але за цей час багато чого ще може змінитися».
Джерело: Електорат