Президент Чехії Петр Павел підкреслив, що Україна повинна постаратися звільнити якомога більше своєї території протягом найближчих шести місяців. Взимку ж, найімовірніше, почнуться нові розмови про переговори з Москвою у зв’язку з деяким затишшям на фронті.

Як пише Newsweek, в кулуарах саміту НАТО у Вільнюсі Павел сказав присутнім, що “все, що буде досягнуто до кінця цього року, стане основою для переговорів”.

Чеський глава зазначив, що контрнаступ ЗСУ просувається.

“Те, що ми бачимо зараз, це те, що Україна повільно просувається вперед, вони (ЗСУ – ред), ймовірно, все ще шукають слабкі місця в обороні Росії, вони досі не задіяли великі сили, які готували для контрнаступу. Отже, ми побачимо, що за літо буде зроблено більше”, – сказав Павел.

Павел ще раз повторив, що вікно можливостей для наступальної операції України може закритися до кінця цього року. “Не тільки через зимові умови, а й через майбутні вибори в Україні, Росії, США”, – сказав він.

Також Захід напевно буде менше висловлювати готовність підтримувати Україну великою кількістю зброї, вважає Павел.
За його словами, таким чином, всі ці умови, ймовірно, приведуть до висновку, що все, що буде досягнуто до кінця цього року, стане базою для переговорів”.

“Очевидно, я хотів би побажати нашим українським друзям найкращого рішення, а саме – повного відновлення їхньої території, окупованої ще в 2014 році”, – припускає президент Чехії.

Крім спорядження, боєприпасів і грошей Україна, вважає Павел, потребує і заохочення: “Тому що це буде підтримувати високий бойовий дух українських сил. Їм потрібно бачити світло в кінці тунелю, їм потрібно бачити і відчувати мотивацію”.

“Вони також повинні відчувати, що одного разу їх приймуть у нашій родині (НАТО – ред), і ми можемо дати їм таку впевненість, просто сказавши: “Як тільки війна закінчиться, ми почнемо процес возз’єднання”. Це те, що вони хотіли б почути. І це те, що я хотів би, щоб вони почули”, – підкреслив Павел.

На запитання, чи відображає ця думка консенсус союзників, чеський президент відповів: “Я бачив деякі застереження з кількох країн, навіть до недавнього часу. Подивимося, що з’явиться у ці два дні”.

До слова, учасники саміту НАТО у Вільнюсі вже затвердили докладні плани оборони. Вони чітко розділені за зонами, – передає The New York Times.

Вперше після розпаду Радянського Союзу НАТО політично схвалило плани, які мають забезпечити колективний військовий захист Альянсу від великого нападу з боку такої держави, як Росія. Їх особисто складав генерал Крістофер Каволі – верховний головнокомандувач союзників у Європі та командувач американських військ у Європі.

Загалом першочергове завдання цих планів, які і ідеології НАТО в цілому, полягає в тому, щоб захистити країни-члени Альянсу. Для ефективного захисту плани оборони розділили на 3 регіональні зони:

Північна територія альянсу, включаючи Арктику;
Центральний регіон, включаючи країни Балтії та східний фланг ближче до Росії;
Південний схід включаючи Середземне та Чорне моря.
Повідомляється, що плани призначені для захисту як від військового супротивника, такого як Росія, так і від тероризму, який непокоїть багатьох союзників, зокрема Туреччину. Адже впродовж багатьох років Альянс зосереджував увагу на конфліктах за межами Європи, таких як Афганістан й сподівався покращити відносини з Росією.

Першочергово плани спрямовані на те, щоб сили НАТО перебували в готовності. І щоб до 300 тисяч військовослужбовців Альянсу могли бути розгорнуті протягом 30 днів, якщо це необхідно. Причому деякі з них будуть доступні впродовж трьох днів, а інші – впродовж 10 днів.

У цих планах викладені завдання кожної країни-учасниці із зазначенням конкретних областей захисту, із якими союзниками працювати і яке устаткування використовувати. Також розписано, що країни мають робити з урахуванням географії цих регіонів для стримування та захисту у всіх галузях: у космосі, в кіберпросторі, на суші, в морі та повітрі.