Росіяни змінили напрямок атаки на Донецькому напрямку. Як повідомляє Reuters, наступною ціллю окупанти вибрали місто Лиман.
Таку інформацію надав виданню український військовий з позивним “Туман”, котрий за національністю є ічкерійцем. Наразі його підрозділ працює під Кремінною. З початку лютого на цьому напрямку було відбито майже 50 спроб нападу.
“Це другий основний напрямок (після Бахмута), який дуже цікавий ворогу, тому що якщо підійти до Лиману, то далі — Краматорськ і Слов’янськ. Це буде “кінцева” загроза, тому вони так сильно намагаються боротися за цю територію – вона не менш важлива, ніж Бахмут”, – сказав “Туман”.
На його думку просування росіян до Лиману створить “вершину кліщів”, котра організує загрозу оточення українських сил оборони у Сіверську. Це населений пункт розташований над Солдером і під Лиманом.
У той же час Лиман розташований на Захід від Кремінної. Між цими містами Донецької і Луганської області відповідно є дорога протяжністю в 30 кілометрів. Лиман уже був окупований російськими військами, але ЗСУ його звільнили на початку жовтня минулого року.
Спікер Міжнародної волонтерської спільноти “InformNapalm”, боєць ЗСУ Михайло Макарук розмірковує так:
“Наше командування давно говорило – є генеральний план визволення українських теренів, він працює. Існує певна стратегія дій. Але нам потрібна підтримка партнерів у техніці та боєприпасах (засоби ППО, бронетехніка, снаряди різних типів – артилерійських та ракетних систем). Ми давно кричимо, то нам потрібен ATACMS (MGM-140 ATACMS – американський оперативно-тактичний ракетний комплекс виробництва Lockheed Martin з балістичною ракетою малої дальності) – і це даватиме свої плоди. Що стосується Бахмута, то він став для окупантів таким собі другим Сєвєродонецьком”. Михайло Макарук нагадує, що торік у Сєвєродонецьку росіяни поховали три свої танкові батальйони. А в Бахуті відбувається масова утилізація їхньої живої сили.
“У російського командування був задум – кинути на забій тисячі зеків. Щоб власне армія (кадрові військові) окупантів не надто постраждала в боях на Донбасі, а ЗСУ – виснажилися. Тим часом росіяни поповнювали та оновлювали бригади, які втратили боєздатність на Київському, Харківському та Херсонському напрямках. Але ми зрештою перемололи на Донбасі загалом і в районах Бахмута, Соледара, Вугледара не лише зеків, а й регулярні частини. Насамперед завдяки героїзму та стійкості українських воїнів. По-друге, через безграмотність, кровожерливість (інакше не назвеш) російського командування”, – пояснює експерт.
За його словами, кардинально змінити ситуацію на фронті може надання тих же далекобійних ATACMS.
“Коли ми діставатимемо дальні склади противника, матимемо можливість влупити по аеродромах, у тому числі, на території РФ, військово-морським базам противника в тимчасово окупованому Криму, це може змінити багато чого. Кораблі та підводні човни, з яких по нас періодично летять “Калібри”, постійно стоять на завантаженні. Уявіть собі картину, що стоїть такий собі умовний “Адмірал Макаров” на завантаженні в Севастопольській бухті – і тут залітає ATACMS. Що відбувається з корабликом та “Калібрами”? Феєрверк феноменальний! Плюс, – зазначає Михайло Макарук, – важливе подальше, більш активне накачування нас артилерією та боєприпасами. Снарядний голод у нас досі є. І нам потрібно набагато більше за арту”.
