Обстановка в Казахстані все більше загострюється!
Місцеві ЗМІ повідомляють, що протестувальники захопили стару Алма-Атинську резиденцію президента. Протести не вщухають. Мітингувальники нападають на машини швидкої допомоги та пожежників, а також на магазини зброї.
Вже:
- спалено 120 машин (у тому числі 33 поліцейських);
- Розбито 120 магазинів та об’єктів торгівлі, 180 підприємств громадського харчування та близько 100 офісів;
- постраждали понад 500 осіб;
- в Алма-ати та Нур-Султані відключили дротовий інтернет та телефонний зв’язок.
Повідомляється, що президент Токаєв розглядає можливість проведення загальнонаціональних виборів.
Вранці 5 січня президент Казахстану Касим Жомарт-Токаєв відправив у відставку уряд Казахстану. Причиною цього стали масштабні громадянські протести через підвищення цін на скраплений газ, які охопили всю країну. І хоча Казахстан далеко від України, революційні події в цій азійській країні можуть вплинути і на ситуацію довкола нашої держави.
Пише про це журналіст Денис Попович на онлайн-платформі “Слово і Діло”.
Протести в Казахстані були спричинені підвищенням цін на скраплений газ. Вони розпочалися 2 січня у місті Жанаозен (Мангістауська область) – тому самому, де у 2011 році активно протестували нафтовики. Проте цього разу мітинги дуже швидко охопили майже всю країну. Зроблені урядом і президентом Казахстану кроки щодо зниження цін на газ не заспокоїли ситуацію – мітингувальники вимагали відходу з політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який фактично править країною. Гасло «Шал, кет!» («Старий, іди геть!») став візитівкою протесту.
Поки що події в Казахстані мають стихійний характер. Незрозуміло, хто за ними стоїть і в який бік хитнеться маятник. Якщо протест має лише внутрішні коріння, то незабаром має з’явитися політична сила, яка на хвилі демонстрацій заявить про себе як про альтернативу чинній владі.
Якщо говорити про зовнішній вплив, то казахстанський Майдан цілком міг бути запущений із Москви. Кремлю вигідно розгойдувати ситуацію у сусідів для того, щоб повертати незалежні держави, що утворилися після розпаду СРСР, у свою орбіту. На користь цього твердження кажуть і останні дії президента РФ Володимира Путіна, який бореться із просуванням НАТО на Схід і хоче зробити весь пострадянський простір зоною свого впливу. Розпад влади в Казахстані взагалі може призвести до повторення кримського сценарію щодо північних регіонів країни, які можуть бути віджаті Росією.
Але поки що будь-яких офіційних заяв, а тим паче дій, пов’язаних із казахстанською ситуацією, з Кремля не було. Дуже схоже, що повністю зайнявшись західним напрямком, у Москві проґавили «сюрприз» з Казахстану і поки не знають, як на нього реагувати. А це дуже підриває переговорні позиції Путіна щодо розподілу зон впливу, бо тоді незрозуміло, що може контролювати Росія, якщо в її «підчерев’ї» розгорається новий Майдан. Не личить великій державі, яка претендує на роль СРСР, пропускати такі удари, якщо, звичайно, вона справді на щось претендує.
Таким чином, ситуація в Казахстані може відвернути увагу Росії від українського питання і послабити тиск Кремля на нашу країну. Казахстан – теж зона інтересів РФ і випускати його з уваги ніяк не можна. Але чи вистачить сил на кілька фронтів: Білорусь, Україна, Казахстан – це велике питання.
Зрештою, події в Казахстані – урок і для української влади. Економічні фактори не ставали причиною Майданів у 2004 та у 2013 роках. Але ціни на газ зростають і в Україні.