Офіцер ЗСУ оголосив, що є можливість взяти Бахмут під повний вогневий контроль

Ворог продовжує спроби контратакувати українські війська на Бахмутському напрямку невеликими групами, однак ці маневри безуспішні, повідомив офіцер прес-служби 26 артилерійської бригади Сухопутних військ Збройних сил України Олег Калашніков в ефірі телемарафону.

За його словами, останні панівні висоти з південного флангу Бахмута знаходяться у Кліщіївці, а з північного — у Берхівці.

«І якщо ми беремо ці панівні висоти, то саме місто Бахмут опиняється під повним нашим вогневим контролем. І ворогу буде складніше робити будь-які маневри у місті. Він також не зможе забезпечувати всім необхідним частину гарнізону, яка там залишиться», — пояснив військовий.

Калашніков уточнив, що у разі звільнення Кліщіївки ЗСУ почне руйнувати оборону південного флангу росіян під Бахмутом.

За його словами, наразі українські військові також мають певні успіхи й неподалік Андріївки. У разі захоплення панівних висот в Андріївці українська армія візьме під вогневий контроль дорогу Гор’ївка-Бахмут. Відтак, ЗСУ переріжуть окупантам одну з трьох логістичних артерій і зможуть просуватися у напрямку Зеленопілля, Курдюмівки, «посипавши» оборону південного флангу.

Військовий зауважив, що наразі з Бахмуту росіяни вже не можуть собі дозволити таких «м’ясних атак», як раніше, через брак військових. Крім того, там ворог вже має певні проблеми й з озброєнням.

«Їхні підрозділи штатно укомплектовані до 30%», — розповів він.

Росіяни продовжують чинити наступ на Куп’янсько-Лиманському напрямку. Зокрема, є загроза того, що Куп’янськ може перетворитися на другий Бахмут.

Таку думку висловив військовий експерт Сергій Грабський в ефірі телемарафону.

За його словами, у разі прориву російської оборони на півдні, російському суспільству треба буде щось «згодувати» під виглядом якоїсь нібито видатної перемоги.

«На кшталт того, що ми підійшли впритул до Куп’янська, це видатна перемога, ми майже захопили цей важливий комунікаційний вузол противника, відновлюємо наш контроль над Харківською областю, а прикрі поразки на півдні не варті нашої уваги», — прогнозує експерт.

Наступне питання полягає у військовій площині.

«Концентрацією таких сил і засобів, які вони можуть собі дозволити на цьому напрямку, противник намагається відволікти наші сили та засоби від південного напрямку, примушуючи нас перекидати більше резервів саме на цей напрямок з метою стримання наступу», — додає Грабовський.

Ситуація на сьогодні там залишається значно складною.

Ми зараз втримуємо тиск противника визначеним комплектом сил та засобів. Є певний ризик. що противник може просто банально перевершити нас у силах та засобах, і на певних ділянках ми не можемо виключити напружених бойових дій. Чи може Куп’янськ стати другим Бахмутом — так, цілком ймовірно, треба бути до цього готовими», — резюмує експерт.

Наступальними діями на Куп’янському напрямку окупаційна армія рф намагається розв’язати дві задачі. По-перше, росіяни мають намір просунутися до Куп’янська та захопити його. По-друге, на Східному фронті окупанти прагнуть відвернути увагу Сил оборони України від інших напрямків, зазначає військовий експерт Сергій Грабський.

На його думку, ворог активністю на Сході розраховує змусити Сили оборони України використовувати там резерви, призначені для Півдня.

Противник застосовує метод відволікання від напрямку головного удару. Але ми бачимо, що якщо з наступом (ред. на Куп’янськ) нічого не виходить, то і з відволіканням наших військ також є проблеми. Ми чітко розуміли, що ворог готує ударне угруповання на цьому напрямку. І готували ударне угруповання наших військ для того, щоб витримати цей удар. Загалом нам це вдалося. Противник, попри потужне зосередження сил та засобів, так і не досяг якогось значущого результату.

Він зауважив, що на дії окупантів на Куп’янському напрямку ЗСУ дзеркально відповідають у районі Бахмута. На думку експерта, росіяни не здатні наступати широким фронтом на Сході.

Якщо в районі Куп’янська, Сватового та Кремінної противник намагається тиснути, то ми діємо дзеркально в районі Бахмута. Там уже наші підрозділи тиснуть на ворога і змушують його вводити в бій резерви. Східне угруповання противника демонструє, що не здатне проводити широкомасштабні наступальні дії та намагається хоч якось позначити активність на цьому напрямку.