Нещодавно Мінсоцполітики оприлюднило проект закону, який повинен ліквідувати оптимізаційну схему за участю ФОП.
Багато хто говорить про неминучість подальшої тінізації ринку праці та збільшення міграції інтелектуальної еліти, якщо влада візьметься за ФОПи. Прем'єр Володимир Гройсман пообіцяв доопрацювати документ після консультацій з профільними бізнес-асоціаціями. Але повністю відмовлятися від ідеї наповнити Пенсійний фонд за рахунок подальшої легалізації трудових відносин Кабмін не збирається
Чи означає це, що збудуться апокаліптичні прогнози? – Не зовсім. Навіть якщо документ буде прийнятий, бізнес продовжить мінімізувати навантаження на фонд оплати праці. Можливостей для цього залишиться достатньо.
Добре забуте старе
Схема економії на податках, коли компанії виводять співробітників зі штату і оформляють їх приватними підприємцями, існує не перший рік. Вони популярні з двох причин. По-перше, безпека: така оптимізація повністю вкладається в законодавчі рамки. По-друге, ефективність: модель роботи з ФОПами дає можливість значно економити на обов'язкових платежах з фонду оплати праці.
Скільки можна заощадити на соцвнеску підрахував для «Мінфіну» керуючий партнер ЮФ «Місечко та Партнери» Володимир Місечко. Припустимо, роботодавцю потрібно виплатити 4 співробітникам по 20 тис грн. Співробітники оформлені приватними підприємцями – зазвичай «спрощенці» 3 групи, яка дозволяє мати щорічну виручку до 5 млн грн, і вимагає сплати 5% від доходу без реєстрації платником ПДВ. У цьому випадку співробітники – ФОПи заплатять єдиний податок за 1 тис грн плюс 918,06 грн ЄСВ (в даному випадку – близько 4,6% від зарплати. ЄСВ незалежно від суми виплати для спрощенців цієї групи однаковий). Разом, витрати роботодавця при виплаті зарплати складуть 7674,4 грн на чотирьох.
Якби співробітники були в штаті, то навантаження на фонд оплати праці при виплаті зарплати кожному була б така: податок на доходи фізичних осіб в розмірі 18% з 20 тис грн (3600 грн) + військовий збір 1,5% (300 грн) + єдиний соціальний внесок 22% (4400 грн). Разом на 4 співробітників – 33,2 тис грн. Навантаження на фонд заробітної плати – 41,5%.
У Мінсоцполітики більше не бажають миритися з такими схемами. Якщо розкриється, що реальні трудові відносини ( «роботодавець-найманий працівник») прикриваються цивільними з фізособами-підприємцями, роботодавця чекає покарання. Йому не просто доведеться працевлаштувати в штат співробітників, але і заплатити космічні штрафи.
«Спроба прикрити схему робиться вже не перший раз. Наприклад, в 2005 році вже намагалися вирішити цю проблему на законодавчому рівні. Тоді встановили наступне правило: якщо приватний підприємець надає послуги компанії довше місяця на рік, він прирівнюється до найманого працівника з усіма наслідками, що випливають для роботодавця податковими наслідками. Однак тоді це законодавче нововведення працювало недовго і його скасували. Зараз критерії, за якими можна обчислити схему, виписані більш ретельно», – розповідає старший партнер юридичної фірми« КМ Партнери »Олександр Мінін.
Для роботодавців введуть презумпцію винності
Законопроект Мінсоцполітики «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників і протидії застосуванню незадекларованій праці» виділяє сім ознак, за якими можна встановити, що за ФОПами роботодавці ховають своїх співробітників:
• Періодично (два і більше разів) фізичній особі виплачується винагорода за роботу або послуги в інтересах іншої особи;
• Особа виконує для іншої особи під його контролем і керівництвом певні роботи (послуги);
• Винагорода за виконувану роботу є єдиним джерелом доходу особи або становить не менше 75% його доходу протягом півроку;
• Робота виконується на виділеному роботодавцем робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;
• Особа виконує такі ж роботи (послуги), як і штатні співробітники;
• Організація умов праці, в тому числі надання робочого місця, забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;
• Тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконується робота.
Якщо при перевірці буде виявлено, як мінімум, три з цих ознак, відносини між замовником і ФОП будуть визнані трудовими (тобто «роботодавець-найманий працівник»). А це означає, що підприємству доведеться офіційно працевлаштувати всіх своїх ФОПів і сплатити штраф – 30 зарплатних «мінімалок» (сьогодні це – 125,19 тис грн) за кожного безробітного співробітника.