Серед запрошених учасників другого “Саміту за демократію”, який Сполучені Штати проведуть наступного тижня, не буде Туреччини й Угорщини.

Про це, як повідомляє “Європейська правда”, стало відомо виданню Foreign Policy від трьох американських посадовців.

Як стверджують співрозмовники FP, рішення відображає все більше занепокоєння відступом Туреччини й Угорщини від демократії, хоча США й покладаються на ці країни в протидії Росії та розширенню Північноатлантичного Альянсу.

Водночас представники адміністрації Джо Байдена неформально наполягають, що незапрошення Туреччини й Угорщини на “Саміт за демократію” не означає оцінки Вашингтоном внутрішньополітичної ситуації в цих країнах.

“Що стосується і Туреччини, і Угорщини, ми віддані подальшому зміцненню наших відносин з обома країнами. Вони обидві є важливими союзниками НАТО, і ми працюємо разом над багатьма питаннями, що становлять взаємний інтерес”, – наголосило одне з джерел.

Як відомо, Сполучені Штати 29 і 30 березня 2023 року організовують другий “Саміт за демократію”, покликаний обговорити виклики, перед якими постала демократія у світі, та шляхи протистояння автократичним режимам.

До другого “Саміту за демократію” долучаться нові учасники – представники Коста-Рики, Нідерландів, Південної Кореї та Замбії. Захід відбуватиметься за участю президента США Джо Байдена і двох десятків високопосадовців його адміністрації.

Хочемо нагадати:
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у п’ятницю, 17 березня, звернувся до парламенту з проханням проголосувати за заявку Фінляндії на вступ до Північноатлантичного Альянсу (НАТО), повідомляє AFP.

“Ми вирішили запустити протокол про вступ Фінляндії до НАТО в нашому парламенті, – заявив Ердоган журналістам після переговорів з президентом Фінляндії Саулі Нііністе. – Я сподіваюся, що це буде зроблено до виборів (президентських виборів у Туреччині у травні. – Ред.)”.

За словами Ердогана, Гельсінкі продемонстрували рішучу прихильність вирішенню проблем безпеки Анкари. Між тим, турецький лідер висловив невдоволення Швецією – країною з більшою курдською діаспорою і довшою історією суперечок з Туреччиною, пише AFP. Туреччина домагається екстрадиції ймовірних курдських екстремістів та підозрюваних у причетності до спроби держперевороту 2016 року.

Як зазначає агентство, заява Ердогана підвищує шанси на те, що Фінляндія приєднається до НАТО окремо від Швеції, вступ якої досі блокується Анкарою.

Спочатку Фінляндія і Швеція опиралися ідеї розділити свої заявки. Втім, днями шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон визнав, що ймовірність самостійного вступу Фінляндії до НАТО “зросла”, зазначає AFP.

Водночас фінський президент після переговорів з Ердоганом зазначив, що рішення турецького лідера “дуже важливе для всієї Фінляндії”, але “заявка Фінляндії не є повною без Швеції”.

Угорщина підтримає вступ Фінляндії
Угорщина, яка також раніше не ратифікувала вступ Фінляндії до НАТО, голосуватиме щодо її заявки вже 27 березня, заявив речник угорського уряду Золтан Ковач.

“Парламентське голосування відбудеться 27 березня”, – написав Ковач у Twitter.

Як повідомив голова фракції правлячої партії “Фідес” Мате Кочиш у Facebook, політсила підтримає вступ Фінляндії до НАТО.

Щодо заявки Швеції на вступ у НАТО політсила визначиться пізніше, додав він.

Як очікується, Фінляндія може офіційно стати 31-м членом НАТО на саміті Альянсу, запланованому на липень у Вільнюсі.