В напрямку Вугледару останнім часом ситуація значно не змінилася – російські окупанти масованих штурмів вже давно не проводять, знищуючи саме місто.

Про це в ефірі українського телеканалу розповів військовослужбовець Збройних Сил України Олександр Войтко.

За його словами, окупанти здійснюють артилерійські обстріли міста, але останніми днями Сили оборони провели ряд тактичних контратак і дещо покращили свої позиції.

“Якщо говорити про останній час, то окупанти на Вугледарському напрямку використовують, крім артилерії, бомби ФАБ-500, і це така потужна і невибіркова зброя, яку не можна використовувати в населених пунктах, адже у Вугледарі хоча і мало, але ще залишається цивільне населення”, – розповів військовослужбовець про злочини окупантів.

Проте, як зазначив Олександр Войтко, якщо росіяни не можуть взяти населений пункт та не мають успіхів на полю бою, то вдаються до своєї “тактики” – намагаються його зрівняти із землею.

Окрім того, росіян змушує утримувати позиції біля Вугледару, оскільки це місто дуже близько до тимчасово окупованої Волновахи, яка є дуже важливим транспортним вузлом й це може бути наступним напрямком наступу ЗСУ на Маріуполь.

“Тому російські окупанти намагалися тут просунутися взимку, нічого в них не вийшло, і зараз вони перейшли до оборони на цьому напрямку”, – розповів Олександр Войтко.

Також зазначимо, що під час попереднього наступу України російська армія спиралася на своїх десантників і морську піхоту, а не на найманців «Вагнера». Про це пишуть у статті для Foreign Affairs директор програми з дослідження Росії в Центрі військово-морських досліджень, старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки Майкл Кофман і експерт Інституту дослідження зовнішньої політики Роб Лі.

Тож для Росії може виявитися, що важкі втрати, яких зазнали елітні підрозділи у Вугледарі, такі як 40-а морська піхотна бригада і 155-а морська піхотна бригада, були більш важливими зі стратегічної точки зору, ніж відносні втрати в Бахмуті.

«Втрати у Вугледарі можуть ускладнити для російських військ завдання оборони під час майбутнього українського наступу. Але Україна також може зіштовхнутися з тим, що сили і боєприпаси, витрачені на оборону Бахмута у відносно несприятливій місцевості, обмежать проведення наступальних операцій», – вважають автори, додаючи, що штурми найманців у Бахмуті зв’язали українські сили на всю зиму. І це дозволило Росії перегрупуватися і зміцнити свої позиції на інших напрямках.

Проте, на думку Кофмана і Лі, мало що допоможе російським військам у подальшій фазі війни. Крім того, росіянам зараз дуже важко на Бахмутському та Вугледарському напрямках. Військова стратегія поєднує військові операції з політичними цілями. А українська влада прагне не дати Росії жодної перемоги, яка могла б зміцнити російський моральний дух і поки що в них це виходить, зазначають автори.

“Настав час для Заходу почати активніше планувати майбутнє після наступу. Історія свідчить, що війни важко закінчуються і часто тривають ще довго після вирішальних фаз бойових дій, навіть коли вже тривають переговори. Для України і її західних прихильників робоча теорія перемоги має ґрунтуватися на витривалості і враховувати довгострокові потреби України в якості, спроможності і підтримці її Збройних сил”, – наголошують в Foreign Affairs.

Кофман і Лі додають, що США і Європа повинні зробити необхідні інвестиції для підтримки українських воєнних зусиль на роки після 2023-го, розробити плани послідовних операцій і не покладати свої надії на якусь одну наступальну операцію.