На території лівого берега Дніпра в Херсонській області, учасники Збройних Сил України, за словами ветерана батальйону «Айдар» Євгена Дикого, досліджують можливості створення плацдарму.

«Той плацдарм, який істотно вплине на хід цієї війни, — це плацдарм, на який далі можна буде перекинути важку техніку, з якого далі можна буде розвертатися і заходити в російські тили», — пояснив він в ефірі Сurrenttime.

За його словами, планом «А» українських захисників була висадка з правого берега на лівий та захід у тил «лінії Суровікіна». Для протидії цьому окупанти підірвали Каховську ГЕС. При цьому ЗСУ довелося змінювати плани та перейти до важкого наступу, який триває з червня на запорізькому фронті.

«Але весь цей час залишалася і досі залишається надія, що можна буде повернутися до плану «А». Просохнуть ґрунти, а це вже сталося, і російське угруповання на лівобережжі Херсонщини досить ослабне, щоб можна було там не просто висаджуватись, а щоб можна було й надалі розвернутися. Рейдові дії там відбувалися весь цей час», – не виключив Євген Дикий.

Водночас ветеран «Айдара» пояснив, що артилерія ЗСУ з правого берега Дніпра не дає росіянам закріпитися та облаштувати якісь стаціонарні позиції.

«Вийшло, що там уже кілька місяців жодна зі сторін до кінця не контролює ситуацію. Натомість там постійно відбувалася жорстка війна спецназу з двох сторін, бо туди постійно ходили до рейдів наші сили спеціальних операцій із правого берега. Відповідно, із цих позицій, які за 20 кілометрів, туди постійно висуваються російські підрозділи. Там постійно були взаємні засідки, взаємні нальоти», – каже він.

Співрозмовник упевнений у тому, що українським військам у Запорізьку область треба пройти через територію Херсонської області.

«Я думаю, що звідти буде можливість одразу розвернутися до Перекопу. Якщо вдасться закріпитися на плацдармі на Херсонщині, то логічне – виходити звідти одразу до Перекопу. І тоді виникає велике питання: а чи треба тоді російським взагалі утримувати запорізький фронт? Можливо, для них буде набагато розумніше, навпаки, швидко відступити до Криму та обороняти перешийок», — додав Дикий.

Додамо, раніше повідомлялося про те, що українські сили закріплюються на лівобережжі Херсонщини. За деякими даними, українським захисникам вдалося просунутися до дороги Козачі Табори-Кринки-Корсунки.

Згідно з опублікованими геолокаційними кадрами, українські сили просунулися на північний схід від населеного пункту Кринки (27 км на схід від Херсона та 2 км від Дніпра), йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

За даними російських військових пропагандистів, ЗСУ закріплюються біля Кринок і продовжують утримувати позиції біля Антонівського шосе та залізничних мостів. Вони також стверджують, що українським захисникам вдалося просунутися далі в Кринки аж до дороги Козачі Лагері-Кринки-Корсунки, перш ніж російські авіаудари відкинули українські війська на північну околицю населеного пункту.

За іншими даними, точаться бої біля Піщанівки (14 км на схід від Херсона та 4 км від Дніпра), а на південній околиці населеного пункту діє українська диверсійно-розвідувальна група.

Як стверджують військові пропагандисти РФ, 18 жовтня російські сили утримували лише позиції на південній околиці Піщанівки. У свою чергу український Генштаб 19 жовтня повідомив, що російська авіація завдала удару по Піщанівці, маючи на увазі, що українські сили все ще діють у населеному пункті.

У свою чергу, в ISW зазначили, що не спостерігали жодного іншого візуального підтвердження того, що українські сили утримують якісь інші позиції в населених пунктах на східному березі Херсонщини, крім Кринок.