Європейський Союз планує звернутися до третіх країн, які в останній рік різко збільшили імпорт передових технологій та інших товарів із ЄС, посилити торгівельний контроль, аби вони не використовувались Росією для обходу санкцій.

Про це з посиланням на поінформованих співрозмовників повідомляє Bloomberg.

До третіх країн, до яких хоче звернутись Брюссель для посилення відстеження та збору інформації про торгівлю, належать зокрема Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати, Казахстан і ще кілька інших країн Східної Європи та Центральної Азії.

Посилений контроль, як очікується, допоможе визначити, чи потрапляють підсанкційні товари до Росії через треті країни. Його ЄС проситиме поширити на санкційні товари й технології, які можуть бути використані Росією у військових цілях.

Європейський Союз і його союзники все більше зосереджуються на тому, щоб не допустити обходу вже запроваджених санкцій. США також посилюють тиск на Туреччину й Об’єднані Арабські Емірат з метою обмеження торговельних потоків з Росією, додає Bloomberg.

Раніше агенція писала, що Росія, схоже, успішно обходить санкції Європейського Союзу та “Групи семи”, щоб отримати найважливіші напівпровідники та інші технології для своєї війни в Україні.

Російський імпорт загалом значною мірою повернувся до довоєнного рівня 2020 року, а аналіз торговельних даних дає змогу припустити, що сучасні чипи та інтегральні схеми, вироблені в ЄС та інших союзних країнах, постачаються в Росію через треті країни, як-от Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати та Казахстан.

Зокрема через кілька місяців після початку повномасштабної війни Україна виявила, що деякі мікрочипи, які були знайдені в захопленій російській військовій техніці, були перероблені з побутових приладів. Водночас різко зріс експорт побутової техніки з ЄС до сусідів Росії.

Варто зазначити, що Росія, схоже, успішно обходить санкції Європейського Союзу та Групи семи, щоб отримати найважливіші напівпровідники та інші технології для своєї війни в Україні.

Про  це пише Bloomberg з посиланням на інформацію європейських дипломатів.

За даними видання, російський імпорт загалом значною мірою повернувся до довоєнного рівня 2020 року, а аналіз торговельних даних дає змогу припустити, що сучасні чипи та інтегральні схеми, вироблені в ЄС та інших союзних країнах, постачаються в Росію через треті країни, як-от Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати та Казахстан.

Казахстан є ключовим прикладом. У 2022 році ця центральноазіатська країна експортувала в Росію передові напівпровідники на суму 3,7 млн доларів, порівняно з усього лише 12 000 доларів за рік до початку війни.

У період з 2017 по 2021 рік Росія щорічно купувала у ЄС, США, Японії та Великої Британії передові чіпи та інтегральні схеми в середньому на 163 мільйони доларів. У 2022 році цей показник знизився приблизно до 60 мільйонів доларів.

Дані показують, що Туреччина, Сербія, ОАЕ і ще пів дюжини країн Східної Європи і Центральної Азії допомогли заповнити цей дефіцит. При цьому поставки високотехнологічних компонентів у ці країни з країн-союзників зросли на аналогічну суму.

Країни ЄС і G7 запровадили численні санкції після вторгнення в Україну рік тому в спробі послабити російську військову машину і підірвати її економіку. Отримані дані свідчать про те, що реальний вплив у деяких галузях поки що не досяг того рівня, на який розраховували офіційні особи.

Поставки з Китаю в Росію також зросли, і Пекін відіграє дедалі важливішу роль у постачанні Москви. ЄС ввів санкції проти майже 1500 фізичних осіб, обмежив експорт сотень товарів і технологій і націлився на багато ключових джерел доходів Москви. Але деякі чиновники стурбовані, що блок все ще не має ефективного апарату для забезпечення дотримання цих заходів, і він відстає від США.

У ЄС правозастосування є розрізненою роботою, яка в основному покладена на держави-члени. У той час як Європейська комісія стежить за виконанням і надає рекомендації, національна влада відповідає за виявлення порушень і накладення штрафів.

Один із чиновників ЄС пояснив, що зрештою все зводиться до політичної волі, і національні чиновники можуть опинитися під тиском, коли справа доходить до вжиття жорстких заходів проти своїх компаній.