Донецький напрямок залишається однією з найгарячіших ділянок фронту. Російські війська там намагаються йти у наступ, при цьому зазнаючи шалених втрат.

Про це 24 Каналу розповів військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник запасу ЗСУ Роман Світан. Він зауважив, що втрати російської армії за останні кілька місяців нараховують десятки тисяч вбитими.

За словами військового експерта, в основному російські війська зазнають втрат у районі міста Бахмут на Донеччині.

У районі Бахмута щодня гине від роти до батальйону росіян, тобто від 100 до 400 – 500 окупантів у залежності від інтенсивності боїв. Загальні втрати ворога на цій ділянці налічують десятки тисяч,– сказав Світан.
За його словами, в основному серед загиблих – представники ПВК “Вагнера”, зокрема в’язні, яких Євгеній Пригожин завербував у російських в’язницях.

В основному серед загиблих росіян під Бахмутом – вагнерівці
Як зазначив полковник запасу ЗСУ, раніше вагнерівці контролювали кілька десятків кілометрів лінії фронту. Однак після того, як підрозділи Пригожина зазнали величезних втрат, вони “всохлися”.

Зараз ПВК “Вагнера” стиснулася і по лінії фронту, на якій працювала. Максимум їх вистачає на Соледар, на ділянку у кілька кілометрів,– зауважив військовий експерт.

Світан додав, що у районі Соледара на Донеччині вагнерівці опинилися затиснутими з 2 сторін.
З одного боку, на залишки підрозділів Пригожина тиснуть сили повітряно-десантних військ Росії.
А у самому Соледарі – з північного заходу на вагнерівців тиснуть 46-а і 77-а окремі аеромобільні бригади ЗСУ.
За словами військового експерта, росіянам вдається компенсувати свої втрати у живій силі. Зокрема, щодня на південно-східний фронт заходять 2 – 3 батальйони російських військ.

Ситуація у районі Соледара на Донеччині залишається складною. Російські окупанти поспішили відзвітувати про захоплення Соледара. Однак ця інформація не відповідає дійсності.

Північно-західна частина Соледара перебуває під контролем українських військ. Там проходить своєрідний рубіж оборони – у районі ріки Бахмутка, залізничної та шосейної доріг, а також залізничної станції “Сіль”. Також ЗСУ контролюють промзону підприємства “Артемсіль”, зокрема 4 та 7 рудники.

Як зазначив військовий експерт, на території промзони українським бійцям набагато простіше захищатися та витримувати удари російської артилерії. Адже раніше вони перебували у приватному секторі Соледара, який ворожа артилерія зрівняла з землею.

“Якщо в одноповерховий будинок потрапляє міна або снаряд, від нього залишається максимум пів метра цегли. А якщо снаряд прилітає у промзону або у будівлі, які мають 5 – 10 поверхів, то навіть при прямому влучанні засобів ураження залишається 2 – 3 метри забудови”, – пояснив полковник запасу ЗСУ.

Світан додав, що у таких умовах в українських бійців є можливість закріпитися і надалі утримувати свої позиції.
Військовий експерт наголосив, що Соледар ніхто не здавав. Надалі, виходячи з оперативно-тактичної обстановки, українське військове командування буде ухвалювати рішення про подальші дії у цьому районі.

Як зазначив Світан, існує 2 варіанти розвитку подій

Українські бійці продовжать утримувати промзону Соледара у районі станції “Сіль” і 4 та 7 рудників.
Або ж наші військові можуть відійти на висоти на лівому березі ріки Бахмутка. За словами військового експерта, це все ще Соледар, просто на іншому березі річки.

Світан додав, що оперативно-тактична інформація змінюється майже кожні 1 – 2 години. На місці працюють командири, які й будуть ухвалювати рішення про доцільність тих чи інших дій.