Нещодавно медіа активно обговорювали смертельне ДТП в Києві за участі сина відомого політика Юрія Луценка. А півроку тому «Слідство.Інфо» розповідало про схожу аварію на трасі Десна-Вишгород, в якій загинула невинна людина. У справі Сергія Пукаса, який і став винуватцем трагедії, днями оголошено вердикт. Тепер точно ми можемо сказати, скільки коштує людське життя для українського суду.
Вісімдесятип’ятирічна мати загиблого Івана Пінчука, який працював у Міністерстві з надзвичайних ситуацій, досі не може оговтатися від трагедії. Останні п'ятнадцять років її син проживав поруч із нею. Вона досі не може повірити, що її син пішов з життя скоріше за неї. Йому було лише п’ятдесят чотири, каже вона.
– Він жалобник мій був. Там усе у хату зайде: «Як ви, мамо? Чи ви, не холодно вам?» Та позатоплює. А тепер мене оставив саму. Я все плачу: синочок, нащо ти мене оставив саму?
Того липневого дня разом зі своїм вітчимом у «сімці» їхала тридцятип’ятирирічна Вікторія Несин – мати трьох неповнолітніх дітей. Ані аварії, ані її деталей вона не пам’ятає. Після удару Вікторія оговталася в лікарні і пролежала там кілька місяців. Їй довгий час не повідомляли про смерть вітчима, щоб не травмувати. Тепер жінка – інвалід другої групи.
– Удалили селезёнку, на лобковой части тоже у меня пластина здесь, в бедре пластина, сзади на тазу тоже там перелом, сотрясение, перелом носа, пазухи. Из-за этого у меня теперь проблемы с дыханием. Вот меня дети спрашивают: мама, а почему ты меня на ручки не можешь взять? Я же им тоже не говорю этой правды.
– Вам важко?
– Ну конечно, пластины ж, нельзя.
Разом з дочкою на лікарняне ліжко з травмами середньої тяжкості потрапила і Людмила Шварко – цивільна дружина загиблого. Тоді жінка була впевнена, що винуватцю ДТП – Сергію Пукасу – не вдасться вийти сухим із води, і ніякі гроші не допоможуть йому уникнути справедливого покарання.
Я ему никогда этого не прощу, никогда. Пусть суд будет и пусть примет решение, что он ни деньгами, ничем он мне не вернет ни Ивана, ни дочка моя очень покалечена. Дочке сделали операцию, мне сделали операцию сложную, мне деньгами они не вернут. Хай суд его осудит или хай купит бронежилет и идет защищает нашу Украину.
У справедливому вироці суду півроку тому ніхто не сумнівався. Та й усі докази були проти Сергія Пукаса. Це відео реєстратор зняв буквально за лічені секунди до аварії. Авто мчить зі швидкістю понад 90 км на годину. Повз нього несподівано пролітає «Тойота Кемрі» Пукаса. «Японець» на обгоні несеться зі швидкістю майже 150 км, вискакує на зустрічну і буквально зносить стареньку «сімку».
Еменесники прибули на місце ДТП за п’ять хвилин. Допомогли витягти з автівок і потерпілих, і винуватця. На відео видно, що за цей час з «Кемрі» зникли номери. Товариші водія, які їхали на Мерседесі у кузові Брабус та Порш Кайен Магнум, розбили вікна та багажник «Тойоти», щоб забрати звідти зброю і перекласти її до «Мерседеса». Мабуть, замітали сліди. Доблесна українська міліція традиційно бездіяла і вдавала, ніби нічого не бачить і не чує.
«Друзья грубили же. Хотя бы как-то проявили сочувствие к людям. Моя сестра говорит: «Вы людей покалечили, вы б поинтересовались». А она говорит: «Вы что, завидуете, какие у нас машины?» – каже Вікторія Несин.
Того злощасного дня Сергій Пукас сів за кермо напідпитку. Експертиза підтвердить, що в його крові був етиловий спирт – 1.63% проміле. Адвокат потерпілих Володимир Купрієнко каже: «Максимальний допустимий вміст алкоголю в крові не повинен перевищувати 0,2 відсотки. 1,63 проміле, я вважаю, що це дуже, дуже багато».
Як виявилося, Сергій Пукас вже не вперше їздив «під мухою». У 2012 році Голосіївський районний суд Києва штрафує його на суму дві тисячі п’ятсот п’ятдесят гривень.
Та схоже, грошове стягнення нічого не навчило Пукаса. Цього разу за його любов до алкоголю і швидкості люди заплатили життям і здоров’ям. Нам вдалося поговорити з Пукасом телефоном. Склалося стійке враження: він узагалі не вважає себе винним.
– От этого никто не застрахован.
– Так чому? Застрахован, якщо не випивати за кермом.
– Я за кермом не випивав. Я отдыхал на пляже, мне позвонили и сказали, у меня дядя был при смерти. Позвонили и сказали, что ему срочно нужно таблетки. Мне пришлось с запахом алкоголя поехать в Киев за лекарствами. Никогда я себе не позволял такого. У меня было давно, когда-то там.
– Ну, тобто, ви були в стані алкогольного сп’яніння?
– Ну, я был с запахом.
Розуміючи серйозність ситуації, Сергій Пукас дає потерпілим 90 тисяч 500 гривень на лікування. Вони беруть гроші. Причина банальна – злидні. Лідія Несин, сестра загиблого Івана Пінчука, каже: «Я не знаю, як правильно, чи треба було брать їх. Нам багато дуже помагали були люди, сільські люди, родичі дуже помагали. Ми, канєшно, позичили, корови попродали тоді, коли це случілось все. І нам треба було піднімать Віку, бо я ж кажу: тройко діток і все».
Незважаючи на фінансову допомогу, у Вишгородському суді прокурор просив для Сергія Пукаса ув’язнення, як це й передбачає у таких випадках закон.
Однак суддя Олена Скарлат винесла інше рішення. На додачу до вже заплачених 90 з половиною тисяч суд зобов’язав Пукаса виплатити родичам Івана Пінчука ще 280 тисяч гривень морального відшкодування. Самого винуватця ДТП засудили до 5-ти років умовно, тобто за грати він не сяде.
На рішення не вплинуло навіть те, що водій ганяв за кермом під шафе. Навпаки, суддя пояснила таку гуманність стосовно вбивці наявністю пом’якшувальних обставин. Виявляється, Пукас розкаявся, а ще він активіст і має проблеми зі здоров’ям.
Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, приймає активну участь у громадському житті, за що він має відповідні подяки, стан його здоров’я, який є інвалідом ІІ групи, потребує проходження лікування та реабілітації в медичному закладі, вину свою визнав, просив пробачення у потерпілих, його поведінка в суді свідчить про щире каяття.
Син Івана Пінчука Максим обурюється: «Двох людей зробити інвалідами і одного вбить. І можна просто відбутись тим, що я такий гарний, допомагаю всім, і ось мені в басейн треба ходить, вибачте».
Нам важко сказати, наскільки активним в громадському житті є юрист ТОВ «Велес Дім» Сергій Пукас. Однак з зображень посвідчень, які ми знайшли в його телефоні, стає зрозумілим, що він ще й вдавав радника голови правління незрозумілого антикорупційного комітету України, і прокурора головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень, і помічника екс-нардепа регіонала Ельбруса Тадеєва. А ось з цих фотографій купи готівки відзнятих, імовірно, в його ж машині і з його ж телефону, стає очевидним, що з грошима Пукас теж дружив.
– Я обычный простой парень, который с семи лет мыл машины, чтобы чего-то в этой жизни добиться.
– А посвідчення прокурора ви маєте чи ні, ну звідки воно у вас?
– Какое удостоверение? То вы смотрели картинки. Просто фотографии.
– А фотографії з кешем дуже багато. Готівки в кульках?
– Аааааааа (сміється), ну то тоже картинки красивые.
Судді Вишгородського районного суду Київської області Олени Скарлат, яка фактично відпустила Пукаса на волю, на робочому місці ми не застали. Одразу після винесення вироку вона поїхала на відпочинок. В.о. обов’язків помічниці судді каже, що в відпустці.
Родичі загиблого Івана Пінчука разом з прокуратурою Київської області планують оскаржувати рішення судді Олени Скарлат в Апеляційному суді. І добиватися для Сергія Пукаса нового вироку.
– Щоб його по справедливості судили. Нічого ж йому не дали, він гуляє, гуляє, а мого синочка вже полгода нема, і йому за цей нічого не дали.
Зараз уже можна підбити підсумки рішення українського суду: мертвий батько, двоє скалічених жінок і п’ять років «умовно» для вбивці. То справедливість є чи за неї варто боротися?
/Любомир Ференс, Слідство.Інфо