На Куп’янському напрямку противник, після короткого та невеликого перегрупування сил й засобів, розпочав чергову серію атак по напрямку на м.Борова.
Про це пише Костянтин Машовець в Фейсбук.
За його словами, підрозділи 30-ї омсбр противника знову атакували передові позиції ЗСУ по напрямку с.Нововодяне – с.Островського., мали певний успіх, просунувшись на відстань близько 2-х км, однак дійти до району Островських ставків в них так й не вийшло, були вимушені зупинитися.
На даний момент, очевидно, у смугах наступу 15-ї та 21-ї омсбр, командування противника проводить доукомплектування своїх передових підрозділів з метою відновлення атак по напрямку на с.Першотравневе та с.Вишневе.
На Токмацькому напрямку, підрозділам 1430-го мотострілецького полку територіальних військ противника, при підтримці батальйону БАРС-3, тимчасово вдалося призупинити просування передових підрозділів ЗСУ східніше с.Роботине у південному напрямку.
Однак, ЗСУ, по суті… вже зайшли у с.Роботине й зараз ведуть запеклі бої за його північну частину. Вони точаться по обом сторонам дороги Новоданилівка – Новопрокопівка причому підрозділам 291-го мсп противника доводиться одночасно стримувати наступ передових підрозділів ЗСУ північно-західніше села.
«Таким чином, стає зрозуміло, що протягом найближчих діб, командування противника докладе максимум зусиль, аби “зупинити” прорив передових підрозділів ЗСУ до головної лінії своєї оборони в районі с.Вербове, принаймні не допустити його розширення на весь відтинок між с.Новопрокопівка – с.Вербове», – пише експерт.
Власне, на Бердянському напрямку (дирекція Велика Новосілка – Старомлинівка), підрозділи 60-ї омсбр противника відійшли у с.Завітне Бажання та зайняли позиції на північній околиці села.
У цей же час, підрозділи 394-го та 71-го мсп противника вперто чіпляються за с.Приютне, намагаючись його утримати. В цьому їм допомагає той факт, що вони контролюють панівні висоти південно-західніше села, які фактично дозволяють їм блокувати усі підходи до нього із західного напрямку. Саме тому, наскільки я розумію, ЗСУ вимушені були змістити свої зусилля північніше села… По-суті, його доля вирішиться саме на тій ділянці… Може, навіть, таке статися, що ЗСУ вже просунуться на с.Володине, а Приютне все ще буде “обороняться”…
На іншому фланзі цього напрямку (район с.Новодонецьке та напрямок на с.Керменчик), судячи зі всього, ситуація також має “двойний” для противника характер. З одного боку – противник має тут достатньо військ, щоб прикрити цей напрямок, а з іншого – положення його військ не назвеш таким, щоб цьому особливо сприяло…
Зокрема, між с.Урожайне та с.Новодонецьке, ЗСУ мають як мінімум 2 тактичних “вклинення”…
Причому, справа вже дійшла до того, що противник зараз контролює лише частину с.Новодонецьке, а дорога, яка веде на південь від нього, у бік с.Керменчик, вже знаходиться у сірій зоні…
Але командування противника вперто “притримує” 136-у омсбр та 5-у окрему танкову бригаду у другому ешелоні й не збирається поки кидати їх у “м’ясорубку».
«Думаю, сенс задуму українського командування на цьому напрямку, мабуть, вже став зрозумілим, навіть, найбільш “неповороткому” оператору зі штабу УВ “Восток” – тиск з фронту, з одночасними активними діями на флангах основної дирекції наступу. Але, як на мене, реакція російського командування на це, м’яко кажучи, трохи дивна», – вважає експерт.
Так, вони створили на флангах досить потужні тактичні групи, сподіваючись “переносити” можливі флангові прориви ЗСУ у бік Старомлинівського вузлу своєї оборони. Але, зосередити й не вводити їх у бій, чогось вичікуючи… то є щось новеньким… Так можна й “догратися” до того, що ЗСУ прорвуться до с.Старомлинівки просто “з фронту”, прямо з півночі…
На даний момент, між передовими позиціями ЗСУ й околицею с.Старомлинівки залишилось трошки більше 4-х км, по суті між ними лежить одне село – Завітне Бажання, яке власне й складає більшу частину цієї відстані.
