Запорізький напрямок – в епіцентрі уваги, по всій лінії фронту активізувались бої.

Деякі деталі і результати вдалих дій ЗСУ на Запорізькому напрямку роз’яснив військовий оглядач, координатор групи “Інформаційний спротив”, полковник ЗСУ Костянтин Машовець.

За його словами, передові групи Сил оборони здійснили розвідку боєм на кількох ділянках південного фронту, а росіяни в паніці “засвітили” приховані позиції свого другого ешелону оборони. Через що зазнали суттєвих втрат. 

Ідеться про паралельну активізацію дій ЗСУ східніше Великої Новосілки (район сіл Новомайорське та Новодонецьке, де окупантів потіснили з низки позицій та рубежів) і у напрямку Оріхів – Токмак. 

“Як я писав ще місяць тому, стосовно УВ “Днепр” та УВ “Восток” російське командування, врахувавши свій досвід торішньої “оптимізації позицій в Харківській області”, вибудувало оперативне шикування своїх військ у цих смугах у двоешелонному вигляді. Де в першому ешелоні були розташовані порівняно невеликі сили, а основні сили розташовувались на відстані від 20-30 до 40 км від першої лінії, у готовності реагувати на дії українських військ оперативно-тактичного масштабу. На практиці вийшло, м’яко кажучи, трохи інакше, ніж замислювалось російським командуванням“, – зазначає експерт. 

За визнанням самих росіян, на всіх ланках бойового управління тактичного рівня від ротного до полкового та бригадного, командири відповідного рівня почали характеризувати ситуацію як “критичну” й вимагати підсилення. 

“Усе це призвело до того, що основна маса артилерії, якою командування УВ “Восток” передбачало “відбивати наступ”, була зарано пущена у справу й фактично “вскрита” відповідними засобами розвідки ЗСУ – у росіян настала “передчасна еякуляція”. Так, підрозділи ЗСУ, які діяли на вказаних напрямках та ділянках, понесли від цього певні втрати (включаючи до 20 одиниць бронетехніки), але російська артилерія відчула у всій своїй повноті значення такого терміну, як “контрбатарейна боротьба” за участю РСЗВ “Хаймарс” та з використанням боєприпасів штибу “Ескалібур“, – коментує Машовець. 

У підсумку, за даними джерел у російських штабах, одномоментно більше 30 вогневих артилерійських підрозділів рівня батарея-дивізіон ЗС рф на Запорізькому напрямку зазнали вогневого впливу й або понесли чутливі втрати (були знищені), або були вимушені змінювати свої вогневі позиції та здійснювати маневр. 

Колега Машовця, ще один оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко, також звертає увагу на дві знищені з проміжком в один день на Таврійському напрямку важкі вогнеметні системи “Солнцепек” росіян. 

“За добу – дві знищені ТОС-1А. Унікальні системи, які для російських окупаційних військ на вагу золота і які дуже складно використовувати в зонах із щільним артилерійським вогнем. І росіяни, варто визнати, використовували їх максимально обережно”, – зазначає аналітик. 

Загалом, за наявними у експертів “Інфоспротиву” даними, у результаті за короткий проміжок часу (між 4 та 7 червня 2023 року) лише на цих напрямках та ділянках у Запорізькій і Донецькій областях ворогом одночасно було безповоротно втрачено до 48 одиниць артилерійських систем (калібром більше 100-мм) та установок РСЗВ. 

Крім того, за вказаний час передові підрозділи противника та сили й засоби їх підсилення з числа оперативно-тактичних резервів також встигли понести втрати у розмірі від 730 до 820 військовослужбовців убитими та зниклими безвісти, а також від 1550 до 1600 – “санітарними”. 

За цей термін часу на Запорізькому фронті окупанти також втратили понад 50 одиниць загальної військової техніки, і що важливо – значну кількість автотранспорту (від 25 до 30 одиниць), що суттєво вплинуло на рівень мобільності та маневровості військ рф та системи їхньої логістики. Також знищено не менше 12 одиниць старих танків рф (штибу Т-54\55 та Т-62), які використовувались як нерухомі вогневі точки.