Не секрет, що економічні процеси, які відбуваються сьогодні в Україні, матимуть наслідки у найближчі роки, можливо, ці наслідки розтягнуться навіть на цілий їх десяток. Економіка країни невпинно погіршується з кожним днем. Це факт, який розуміють і прихильники і його противники.
Те, що велика кількість посадовців заперечують зниження розвитку більшості галузей, які впливають на економіку, – недивно. Існує цілий ряд розбіжностей у поглядах щодо української економіки. В той час, коли Міжнародний валютний фонд зазначає падіння українського ВВП на 9%, а також зростання інфляції на 46%, Державна фіскальна служба рапортує про економічну стабільність.
Аналізуючи показники вітчизняної економіки, на сторінках видання “Дзеркало тижня” роблять підрахунок конкретних показників вітчизняної економіки. Так, там зазначається, що цьогоріч збитки сільськогосподарських підприємств збільшились вдвічі. Якщо у першому кварталі 2014-го вони становили 500 млн, то у 2015-му зросли до 1,1 млрд. Наступна підгалузь – видобувна промисловість. Її показники скоротилися на 26,7%. Переробна скоротилась на 20%.
Публіцист у сфері економіки Юлія Самаєва вважає, що війна не може бути виправданням ситуації, що склалася. На підтвердження своєї думки вона наводить факт того, що скорочення виробництва спостерігається не лише у регіонах, яких безпосередньо стосується воєнний конфлікт (Донецька, Луганська області), але і у інших – Миколаїв, Харків, Кіровоград. У цих областях інноваційна політика підприємств “просіла” на цілих 15%.
Що стосується безпосередньо дотичних і найбільш помітних більшістю громадян змін, таких, як ціни на продукти харчування , непродовольчі товари та послуги то вони також піднялись.
Перші – на 6% (це 59% за рік), другі – 48%, насамкінець, послуги – 17,3% у річному обчисленні. Таким чином, стабільність, про яку неодноразово говорили у Міністерстві фінансів – не зовсім стабільність, а радше її антипод.
За даними Товариства споживчих досліджень, GfK Group, що є четвертою за розмірами світовою організацією з дослідження ринків, індекс матеріального стану громадян за один лише квітень знизився на 4,6 пункту й досягнув мінімального значення за останні 15 років — 23 пункти з 200 можливих.
Спеціалісти також відмічають існування такого явища як “друкування грошей”. Зокрема, вищезгадана нами Юлія Самаєва говорить про позицію макроекономістів з приводу “монетизації боргу” – явища, з допомогою якого окреслюють ситуацію, яка полягає у тому, що Мінфін займається випуском держоблігацій, які НБУ та державні банки купляють за гроші, надані їм самим регулятором. Економіст Павло Різаненко, який працює у комітеті з питань фінансової політики, каже, що торік гроші не просто надрукували, а надрукували у надміру великій кількості. От і маємо їх знецінення. Все просто, як 2 на 2.
І хоча спеціалісти-економісти погоджуються, що скорочення видатків під час війни – процес, що потребує великих зусиль, все ж майже всі погоджуються із тим, що таке скорочення можливе. Одним із небагатьох факторів, які ще здатні стати рятівним колом для пасажирів українського економічного корабля, є зацікавленість зовнішніх інвесторів. Минулоріч нам так і не вдалося запропонувати привабливі умови для європейських вкладників. В рейтингу міжнародної конкурентноспроможності World Competitiveness ми поки що на почесному другому місці. З кінця. 60-е місце із 61-го.
Якщо ситуація з економікою не покращиться, то Міжнародному валютному фонду, який відвідає нас восени, рятувати/реформувати вже буде нічого.
ІА Корупція Інфо