Туреччина упродовж трьох місяців збільшила експорт до Росії на 46% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Різке зростання експорту викликає у Заходу побоювання щодо поглиблення співпраці між країнами, пише Financial Times.

Турецькі компанії зайняли нішу, що звільнилася після виходу з російського ринку західних компаній. Обсяг турецького експорту до Росії протягом травня-липня становив $2,04 млрд (+642 млн доларів).

У липні 2022 року Туреччина експортувала до Росії товарів на $730 млн, у липні 2021-го – на $417. Зростання на $313 млн стало найбільшим серед країн, які закуповують турецькі товари.

Москва активно купує турецькі овочі та фрукти, інші продукти харчування, текстиль, електротовари, меблі та хімікати. Частка Росії у загальному обсязі експорту Туреччини у липні становила 3,9% проти 2,6% торік.

Члени ЄС дедалі більше турбуються щодо сплеску торгівлі Туреччини з Росією та її бажання допомогти Москві замінити європейський імпорт та експорт. У зв’язку з цим деякі європейські столиці запитали в Анкари інформацію про її торговельні відносини з Кремлем, – повідомляє видання з посиланням на джерела.

Одне з них повідомило, що Захід уважно спостерігає за зростанням товарообігу між країнами, сприймаючи ситуацію, що склалася, як подразник.

Нагадаємо, перед переговорами у Сочі російська сторона пропонувала турецькій допомогти обійти західні санкції, зокрема, використовуючи турецькі нафтові компанії і вільні економічні зони. Крім того, Туреччина погодилася платити за російський газ у рублях.

Після зустрічі президентів РФ Владіміра Путіна та Туреччини Реджепа Ердогана в Сочі, на якій сторони домовилися розширити співпрацю в галузі енергетики та торгівлі, Захід попередив Анкару: якщо та допомагатиме РФ обходити санкції, то сама зіткнеться з обмеженнями.

Окрім цього, Сполучені Штати закликали свого союзника по НАТО Туреччину “уникати угод” з оборонною промисловістю Росії.

Про це на брифінгу у Вашингтоні сказав речник Держдепу Нед Прайс.

Ми постійно наголошуємо на тому, що жорстока та невиправдана війна Росії проти України робить життєво важливим, у певному сенсі зараз більше, ніж будь-коли, щоб усі країни уникали операцій з оборонним сектором Росії. Це ставить їх під загрозу санкцій, – наголосив він.

Відомо, що Сполучені Штати закликали свого союзника по НАТО Туреччину “уникати угод” з оборонною промисловістю Росії після того, як кремлівське агентство ТАСС повідомило, що Москва та Анкара підписали контракт на постачання другої партії зенітно-ракетних систем С-400.

Проте представник турецького оборонного відомства негайно поставив під сумнів це повідомлення. За його словами, жодних угод підписано не було, повідомляє reuters.

Початковий контракт, який був підписаний з Росією на купівлю С-400, уже включав дві партії. Купівля другої партії була включена до початкового плану та відповідного контракту, – пояснив чиновник.

“В даний час ведуться технічні переговори про постачання другої партії, і ці питання включають, зокрема, частку турецького машинобудування в системах, які компоненти будуть вироблятися в Туреччині і т.д. У зв’язку з цим ми не можемо сказати нічого конкретного. нас немає жодних конкретних подій, про які варто було б повідомляти. Процес триває, і жодних нових угод немає”.

Перша закупівля Туреччиною у 2020 році російської системи ППО С-400 обурила Сполучені Штати, союзника по НАТО У відповідь на це Сполучені Штати у грудні 2020 року ввели санкції проти оборонної промисловості Туреччини та виключили Анкару з програми створення стелс-винищувачів F-35, де вона була виробником та покупцем. Анкара стверджує, що ці заходи були несправедливими.

Будь-який новий оборонний контракт між Росією та Туреччиною викликає серйозне занепокоєння Вашингтона в той час, коли він намагається ізолювати Росію та зберегти єдність НАТО на тлі російського вторгнення в Україну.

Туреччина не приєдналася до західних санкцій проти Росії, але брала активну участь у посередницьких зусиллях після вторгнення Росії в Україну в лютому. Минулого місяця вона відіграла важливу роль у укладанні угоди, яка дозволила відновити експорт українського зерна через Чорне море.