Узяли в банку кредит на квартиру або авто – платіть. Не можете – ваше майно арештують державні судові виконавці, а тоді продадуть його зі знижкою на спеціальних торгах. Банк отримає свої гроші, а ви розрахуєтеся зі своїми боргами. Ні, не все так просто. В Україні ця схема працює в інтересах інших, і на ній заробляють величезні гроші.
В умовах крутого економічного піке дедалі більше українців уже нездатні розраховуватися з банками за взятими кредитами. Майно боржників арештовують. Раніше Державна виконавча служба передавала його у спеціалізовані торгуючі організації, які Мінюст відібрав проводити відкриті аукціони, де машини й нерухомість продавалися б за найвищими цінами. На практиці торги проходили таємно, і майно продавали своїм людям за безцінь.
Злі язики пов’язували торгуючі організації з тодішнім міністром юстиції Лавриновичем. Навесні 2014-го нове керівництво Міністерства юстиції окремим наказом запровадило інший порядок реалізації арештованого майна – електронні торги за допомогою інтернет-системи «СЕТАМ». Процес продажу арештованого майна мав стати прозорим. Щоб кредитори отримували свої гроші, а боржники гасили борги. На практиці усі вони знову залишаються з носом. Перемагають корупціонери.
«Міністерство юстиції монополізувало продаж арештованого майна. Замість трьох-чотирьох безумовно корупційних торгівельних організацій, які продавали це майно раніше, зараз це майно продається державним підприємством «Інформюст». У зв’язку з чим корупція нікуди не зникла, а вона просто видозмінилась», – каже голова ГО «Реформи проти корупції» Анатолій Родзинський.
Хоча система електронна і нібито не залежить від людського фактору, щоб отримати можливість купити цікаве вам майно, вам треба пройти процедуру реєстрації саме через одного з адміністраторів Державного підприємства «Інформюст».
Здавалося б, проста процедура. Та саме вона – перший фільтр для відсіювання небажаних покупців на «цікавих лотах».
«Якщо ви хочете купити виставлений на продаж мобільний телефон, на торги ви потрапите без жодних перешкод. – розповідає Родзинський. – Та якщо ви приймаєте участь, точніше бажаєте прийняти участь у купівлі квартири або цікавого магазину, державне підприємство «Інформюст» вас банально не зареєструє».
«Человек оплатил гарантированый взнос, и система не дает подтверждения, что деньги получены организатором. Его не пускают на торги», – підтверджує старший юрист юридичної компанії Євген Старіков.
Після того, як від торгів відлучають небажаних покупців і залишаються лише потрібні люди, починається театралізована вистава онлайн під назвою «відкритий незалежний аукціон».
Перед вами – один з протоколів торгів, на яких була розіграна дана схема. У торгах беруть участь троє правильних потенційних покупців. На кону трикімнатна квартира у Дніпропетровську. Першим свою пропозицію у сумі 898 500 грн. робить учасник номер 8. Після цього він замовкає, а в гру вступають двоє його поплічників, номер 1 та номер 9. За декілька хвилин ці «боги» аукціону піднімають ціну з восьмисот тисяч до трьох мільйонів гривень. І, здавалося б, тепер останній учасник, що запропонував найвищу ціну, має виграти аукціон та радіти новому придбанню. Однак цього не стається. За дивним збігом обставин, після оголошення учасника номер 1 переможцем, він чомусь різко передумує і відмовляється від придбання. Більше того, учасник номер 9 також з невідомих причин вирішує відмовитися від усіх своїх пропозицій. У результаті перемагає учасник номер 8 – той, що дав найпершу пропозицію, найнижчу. Так квартиру продають за мінімальною ціною потрібній людині.
«По факту имущество продаётся по стартовой цене, явно далекой от рыночной, а покупатели, которые хотели купить ее за рыночную стоимость, по тем или иным причинам просто не могут принять участие в торгах. Либо их заявка была отклонена, либо не принята», – каже Старіков.
«Майно не продається за найвищою вартістю, а саме в цьому полягала основна мета системи СЕТАМ. Тобто, продавати майно за найвищою вартістю, але такого не відбувається», – наполягає Радзинський.
Квартира в Дніпропетровську – це не єдиний випадок, коли в торгах прослідковується корупційна схема. У системі ціла купа таких протоколів, які підтверджують: СЕТАМ не вирішив проблеми з так званими «своїми» покупцями. Ось ще один приклад.
На цих торгах продавали автомобіль. Схема спрацьовує безвідмовно. Учасник номер 23 робить першу пропозицію і зникає. У гру вступають два інші учасники – номер 22 та 13. За кілька хвилин вони розганяють ціну до захмарної і… так само синхронно відмовляються від своїх пропозицій. Перемагає номер 23. Він платить мінімум.
Схему відпрацювали до найменших подробиць. Якщо сторонньому з боєм таки вдається зареєструватися й пробитися на аукціон, радіти рано. Правильні учасники знають, як залишити його з носом.
Це протокол торгів, де реалізовували нерухомість. Спершу учасник номер 2 робить стартову пропозицію. Учасник номер 6 (ймовірно, звичайний покупець) піднімає ціну. Після учасник номер 2 знову пропонує більше. Перші три пропозиції надходять з паузами. Це свідчить про те, що ці два учасники навряд чи пов’язані. Та після другої пропозиції учасника номер 2 включається група підтримки: учасники номер 1 і 3. Далі ми спостерігаємо знайому картину, коли два учасники за кілька хвилин піднімають ціну майже вчетверо. Потім синхронно відмовляються, і учасник номер два з мінімальною сумою стає переможцем торгів.
«Правильні покупці працюють в парі, – пояснює Родзинський. – Тобто, є один, який фіксує ціну, за яку домовились купити це майно, а далі другий постійно підіймає вартість, скільки б покупців інших не було. І піднімає, піднімає і виграє».
Є й інші види боротьби з особливо впертими небажаними покупцями. Нам вдалося поспілкуватися з такою людиною.
«Я нажимав підвищити ціну, акцептувати пропозицію, тобто, все робилось за правилами, однак пропозиції інших учасників відображала система, і це можна побачити в протоколі торгів, які формує система одразу при їх закінченні. Моєї пропозиції не було. Куди вона дівалась – я не знаю», – розводить руками Віталій Шиганський.
Хто може бути учасником цієї вигідної корупційної схеми? По-перше, той, хто відсіює зайвих людей.
«Це працівники, які працюють на ДП «Інформюст», – стверджує Радзинський. – До речі, навіть звернутись до цього підприємства дуже важко. Це секретний об’єкт майже».
Державне підприємство «Інформюст» – справді таємнича структура. Нам навіть намагались перешкоджати під час зйомок будівлі підприємства.
Ще одні учасник схеми – ті, хто, розподіливши поміж своїх «жирні» лоти, навмисно втюхує наївним стороннім покупцям неякісне майно. Як? Для цього більшість лотів у системі розміщують без фотографій. Щоб ніхто не розумів, що виставлено на продаж.
Ось, наприклад, чотири лоти, розміщені на сайті СЕТАМу. Їхня вартість становить десятки, а то й сотні мільйонів гривень. Ви готові ризикнути їх купити?
Євген Старіков розповідає реальну історію: «Человек приобрел автомобиль. Автомобиль был сфотографирован явно с одной стороны, то есть, и на нем не было видно видимых дефектов и повреждений. После того, как были произведены все расчеты, выяснилось что на другой его стороне, которая была в принципе, фотографий которой не было, были какие то повреждения или царапины или вмятины».
Можна заперечити, що покупець мав особисто поїхати та оглянути авто. Він спробував це зробити. Це вказано в рішенні суду, який потерпілий виграв.
«Уважно ознайомившись з інформацією про лот, вказаною на сайті та переглянувши фотографії 20.08.2014-го року, він подав заявку на участь у торгах та сплатив гарантійний внесок у розмірі 3 985,00 грн. Того ж дня він поїхав ознайомлюватися з автомобілем. За вказаною адресою ніякої стоянки з конфіскованим майном та саме цим автомобілем не було».
На початку роботи системи СЕТАМ там розмістили інформацію про арештоване майно, яке накопичилося ще при старій системі з торгуючими організаціями. Завдяки цьому торги спершу проходили активно. Зараз такими показниками система похвалитись не може. Чому?
«Около двух миллиардов гривен – это совокупная сумма, на которую должны были наторговать, – пояснює Старіков. – Но насколько мне известно, за 2014-й год эта сумма не превышает двухсот миллионов».
«Раніше, коли існувала система торгових організацій, вони користуючись корупційними зв’язками, самостійно, в них були там такі бригади, які знаходили це майно, домовлялись з міліцією. Вони привозили цього державного виконавця, стимулювали його, щоб він активно підписував всі документи і передавав це арештоване майно на продаж. З введенням СЕТАМу ця система повністю розвалилась», – розповідає Родзинський.
Інакше кажучи, при старій системі торгуючі організації всіляко стимулювали держвиконавців до активної роботи, а іноді й самі займались пошуком арештованого майна. Це прискорювало роботу. Після запуску СЕТАМу ДП «Інформюст» фактично стало монополістом у сфері продажу арештованого майна, а у виконавчої служби, так би мовити, зникла мотивація.
«Не все проблемы которые, которыми болела старая система, решены с помощью СЕТАМа, – каже Старіков. – То есть, мы возвращаемся к тому, что потенциальные участники не всегда могут получить адекватную и полную информацию об имуществе, которое они хотят купить. Мы возвращаемся к тому, что не все потенциальные участники в итоге становятся реальными участниками торгов».
«Інформюст» у своїй відповіді на наш запит повідомив, що «реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів є експериментом… Перевірка відповідності заявки на участь в електронних торгах вимогам, визначеним Порядком, здійснюється автоматично Системою».
Отже, підозрілі продажі нерухомості та авто задешево проходять «у рамках експерименту», а недопуск усіх охочих узяти участь у торгах – це лише «примха» автоматичної системи.
«В силах людини, яка очолює міністерство юстиції, зупинити цю корупційну складову або зупинити цю корупційну діяльність. Це зробити дуже просто, – каже Родзинський. – Потрібно внести декілька правок в накази самого ж міністра юстиції. І це можна зробити за тиждень, якщо поквапитись і зупинити весь цей процес корупційний».
Щоб викорінити корупцію при продажу арештованого майна, потрібно зробити три речі – усунути штучні фільтри для відсіювання, дозволити відкритий доступ до інформації про виставлене на продаж майно і впорядкувати самі торги. Нехай купує той, хто хоче, а не той, хто може.
/Олександр Гуменюк, Слідство.Інфо