Все частіше зі сторони РФ звучать заклики до миру, проте Путін говорить про мир, але водночас обирає шлях війни. За словами Путіна, ескалація конфлікту — це найкращий спосіб досягнення миру за російськими умовами. Проте проти цього можуть виступити відразу два світових гегемона — США та Китай, які можуть об’єднатись шукаючи власний інтерес у припиненні війни.
Про це написав журналіст Володимир Фесенко.
Не слід плутати публічну риторику Кремля (і його союзників) з реальною політикою. Навпаки, значущими є тільки конкретні дії Росії та її союзників, а не заяви про мир, особливо якщо вони походять від анонімних джерел.
Наразі зусилля Кремля спрямовані на максимальне зниження зацікавленості різних країн у світі в участі у Глобальному саміті миру та потенційні політичні наслідки цього саміту. Це може поставити під загрозу дипломатичні успіхи Росії у зв’язку з її війною проти України.
Відповідь на брехливі та цинічні виступи Путіна щодо мирних переговорів має бути альтернативною мирною дипломатією, перш за все — через підтримку Глобального саміту миру в Швейцарії. Якщо Путін намагається зірвати цей саміт, то його значення необхідно максимально збільшити. Це безпосередньо залежить від особистої участі лідерів провідних країн світу у цьому саміті.
У випадку з Китаєм, це стосується збереження для КНР статусу потенційного посередника в можливих мирних переговорах. Особиста участь китайського лідера у мирному саміті у Швейцарії малоймовірна, оскільки Сі Цзіньпін не завжди бере участь у всіх самітах. Глобальний саміт миру становить для Китаю складний виклик, оскільки це дипломатична ініціатива, яку він не контролює. Проте повне ігнорування цього саміту Китаєм було б помилковим. Такий крок підтвердив би його бажання підтримувати Росію у майбутніх мирних переговорах.
Участь Президента США Джо Байдена в Глобальному саміті миру має важливе значення з точки зору вислання сигналів Путіну і сприйняття Байдена як сильного лідера в США. США планують брати участь у саміті на високому рівні, і це не ставиться під сумнів. Однак якщо Президент Байден не візьме участі хоча б у відеорежимі, це може бути сприйнято Кремлем як прояв політичної слабкості, що матиме серйозні політичні наслідки. Такий крок може також стати об’єктом критики політичних опонентів Байдена в США.
