Українські захисники виганяють окупантів зі своїх земель.
Водночас на Бахмутському напрямку продовдуються дуже важкі бої, околиці Соледару та Бахмуту завалені тілами окупантів. З Соледару українські бійці були змушені відійти на більш вигідні позиції, але бої на околицях міста тривають, наші воїни не дають окупантам оточити Бахмут.
Для того ж, щоб вигнати російську армію з захоплених територій, ЗСУ потрібно більше боєприпасів та техніки. Про це в інтерв’ю українському виданню розповів закарпатський бізнесмен і політик, а нині командир підрозділу аеророзвідки “Птахи Мадяра” Роберт Бровді з позивним “Мадяр”.
Він розповів, що у питанні виходу ЗСУ із Соледару не допускає драматизації.
“Не було ніякого критичного кроку, пов’язаного з відступом, вирівнялася лінія оборони і, як анонсувалося, зайнята позиційна оборона для того, щоб можна було втримувати рубежі, поки ми не зможемо дати гідну відсіч.
Перша фаза входження російського війська у Соледар відбувалася руками ЧВК “Вагнер”. І ми фіксували відсутність підтримки артилерії регулярної армії росії та присутність якихось ще підрозділів. Зараз армія вже підтягнулася до ЧВК. Очевидно, це пов’язано з тим, що були суттєво проріджені ряди “вагнерівців” у битвах у самому Соледарі та його околицях. Бої на околицях міста, я підтверджую, продовжуються.
Купа населених пунктів у цій війні відходила у ті чи інші руки. Так, зараз офіційно повідомлено, що останній український воїн покинув територію Соледару, хоча бої на околицях міста тривають і будуть продовжуватися й далі там, де зручно, тактично вірно і ефективно стримувати наступ ворога. Для того, щоб ми перейшли у жорсткі наступальні дії, очевидно, нам потрібно більше оснащення” – зазначив “Мадяр”.
Водночас військовий прокоментував, чи відступ із Соледару погіршить позиції українських бійців у Бахмуті.
– Соледар знаходиться з північної сторони Бахмуту. Тобто якісь оперативні успіхи ворога з півночі та півдня одночасно створюють умови, щоб навколо Бахмуту створювалась певна дискомфортна обстановка. Тому зараз йде захист по трьох напрямках: стримування з півночі, і поки там безпечна відстань до Бахмуту, сам Бахмут та південь, де у ворога немає суттєвих переваг. По суті, лінію фронту їм критично зрушити не вдається.
Зараз надвисокий градус боротьби, з суттєвим виснаженням. Я не буду говорити про виснаження обох сторін, а кажу за воїнів ЗСУ. Але цей темп вже був досить давно заданий, відповідно, максимальний тонус, який підтримується серед наших військовослужбовців, допомагає втримувати оборонну лінію Бахмуту.
Щодо тривалого часу очікування на нову зброю, я скажу так – щоб просунутися у напрямку Соледару, першочергової потреби у танках немає. Я постійно кажу, що нам потрібен БК. Це питання не потребує якихось глобальних рішень з приводу його постачання. Це 155-мм калібр, який нам необхідний при тій лінійці техніки, яка нам вже надана. Це дозволить нам підвищити інтенсивність вогневої діяльності.
Яскравим прикладом такого підвищення є бойові дії на Харківському напрямку та на Херсонщині. Піднявши вогневу діяльність, без танків Leopard, ЗСУ просто нищать тилову інфраструктуру ворога, їх скупчення мобілізованих, боєприпасів, техніки, нищить артилерію та командні пункти. Вичистка всього тилового забезпечення передбачає, що наступаючому передку немає чим кріпитися і він вимушений відступати. Ця тактика двічі дозволила ЗСУ провести блискавичні операції. І я вважаю, що такий технологічний спосіб приведе нас до перемоги.
Прокоментував “Мадяр” і ЧВК “Вагнер”, як він їх оцінює у цій війні:
– Це легка здобич з прикметою. Прикмета тут в тому, що у них міра страху суттєво відрізняється від “чмобіків”, тому що вони прийшли з жорстких умов утримання і їм більше речей легше сприйняти, ніж звичайному цивільному, якого під магазином запакували, наділи шолом і повезли на війну – зазначає військовий.