В Україні виплив можливий зв’язок між відомою за звинуваченнями у відмиванні коштів екс-главою управління ДФС в столиці Людмилою Демченко і діючим міністром фінансів Оксаною Маркаровою. Як виявилося, обидві впливові жінки мають відношення до банкіра Данила Волинця.
Колишня податкова чиновниця, як заявляють численні джерела, ймовірно, співпрацювала з Волинцем, а міністр Маркарова – є його дружиною.
Чоловік і обнал
Данило Волинець – один із власників “Аккордбанку”, мультимільйонер і чоловік міністра фінансів України Оксани Маркарової. Банкір відомий у вузьких колах завдяки тісному зв’язку з можновладцями. І мова йде не тільки про відомство його дружини.
Чоловікові Маркаровой належить банк
Відразу кілька незв’язаних між собою джерел говорять: Волинець тісно співпрацював з колишньою начальницею Головного управління ДФС в Києві Людмилою Демченко. Вона в свою чергу, нібито перевіряється правоохоронцями на предмет причетності до створення схеми відмивання “чорного заробітку”, який нібито приносив їй щомісяця $ 5-7 млн.
У наше розпорядження потрапив цілий список підприємств, послугами яких нібито користувалися Волинець і Демченко. Чиновниця, як підозрюють в НАБУ, могла реєструвати податкові накладні без сплати ПДВ, в той же час Волинець, як стверджують джерела, забезпечував “інфраструктуру” для відмивання незаконно зароблених коштів.
“Підприємства, якими користувався Волинець, надають послуги щодо документального оформлення операцій, пов’язаних з формуванням валових витрат з придбання металобрухту, для підприємств реального сектора економіки, і здійснюють переказ грошових коштів з готівкової в безготівкову форму розрахунку”, – розповідає високопоставлений чиновник.
Цікаві операції і ОВДП
Оксана Маркарова і сама жінка небідна. Наприклад, в 2016-му, вже будучи першим заступником міністра фінансів, вона вказала у своїй декларації дохід від продажу цінних паперів у розмірі понад 14 млн грн. До 2013-го вона працювала в групі компаній ІТТ, потім звільнилася і пішла на держслужбу.
Але, незважаючи на це, продовжила декларувати мільйонні доходи від операцій з участю своєї колишньої компанії. Джерела її доходів, крім офіційної заробітної плати: ТОВ “Мультіброк”, ТОВ “Мередіансіті”, ТОВ “Клен”, ЗАТ “Інвестиційна Компанія” ITT-Інвест “і ВАТ КІФНВЗТ” Титаниум-Інвест “ТОВ” УК-Центр “.
Кілька разів відносно Маркарової, як стверджують джерела в правоохоронних відомствах, навіть проводили перевірку. Так, нібито 21.02.2013 року Маркарова, згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів №ДД-02-05 / 13, продала акції “Дніпроспецсільдержмонтаж” підконтрольному підприємству “Інвестиційна компанія” ІТТ-Інвест за завищеною в 40 разів вартістю. При цьому рішенням НКЦПФР заборонено внесення змін до депозитарний облік емітента ВАТ “Дніпроспецсільдержмонтаж”.
Але і це ще квіточки. Тільки за операції з облігаціями внутрішньої держпозики (ОВДП), наприклад, в США Маркарова б уже давно втратила посаду або потрапила за ґрати. Так, саме Мінфін займається випуском цінних паперів і встановлює ставки для них. Маркарова встановлює, а її чоловік на цьому заробляє.
Так, банк Волинця в лютому 2019 го прийняв рішення встановити ліміт вкладень в облігації внутрішньої державної позики на загальну суму 1,5 млрд грн. Пізніше обсяг вкладень досяг 2,3 млрд грн. У чому тут підступ? Маркарова фактично володіє інсайдерською інформацією. Вона знає, що, коли і під який відсоток буде розміщуватися. Тому її сім’я фактично має “особливе” положення на ринку.
До речі, це далеко не перша можлива махінація з боку міністра. Як затверджують програми “Схеми”, напередодні банкрутства свого “Актив-банку” вона передала своїй же компанії нерухомість в історичний частині Києва, яка була в заставі банку. Згідно із законом, коли банк закривається, заставна нерухомість по невиплачених кредитах продається, а виручені гроші йдуть на погашення гарантованої частини депозитів.
Однак Маркарова, як припускають журналісти, знаючи, що банк закриють, забрала нерухомість собі. Так, в 2013 році Маркарова разом зі своїм чоловіком Данилом Волинцем купила Актив-банк у братів-регіоналів Андрія і Сергія Клюєвих. Через рік – у 2014 році – НБУ визнав цей банк неплатоспроможним, йдеться в розслідуванні.