Командування військ противника на сватівському напрямку, розуміючи високу ймовірність прориву ЗСУ на північ і південь від міста, докладає значних зусиль, щоб позбутися цієї загрози. Про це пише військовий експерт Костянтин Машовець на своїй сторінці у фейсбуці.
Протягом минулих двох діб командування противника організувало та спробувало провести низку наступально-штурмових дій проти передових підрозділів ЗСУ, які підійшли до міста Сватове на достатньо невелику відстань. А саме — силами 423-го мотострілецького полку 4-ї танкової дивізії 1-ї гвардійської танкової армії (до двох посилених рот) противник спробував атакувати передові позиції ЗСУ за напрямками Підкуйчанськ — Стельмахівка та Підкуйчанськ — Коломийчиха (допоміжна атака). Безуспішно. Силами 9-го мотострілецького полку 18-ї мотострілецької дивізії 11-го армійського корпусу (до роти) з позицій у районі Куземівка атакував позиції ЗСУ в Новоселівському районі (невдало). Очевидно, що найближчою метою командування противника і сенсом цих атак було прагнення відтіснити підрозділи ЗСУ від дороги Р-07 на ділянці Куп’янськ — Сватове і таким чином убезпечити Сватівський район оборони від прориву ЗСУ північніше нього й, відповідно, уникнути блокування міста Сватове з півночі. Поки вирішити це завдання противник так й не зміг.
Тактичне угрупування ЗСУ, яке веде активні дії північно-західніше міста, достатньо повільно, але впевнено, продовжує поступово просуватися у загальній дирекції на Нижню Дуванку зразу з двох напрямків, що очевидно зможе поставити власне сватівську групу противника в досить “цікаве положення“ у разі, якщо ЗСУ таки вийдуть у вказаний район».
Окрім цього, пояснює експерт, очевидно, що найближчими днями командування військ противника готує потужнішу серію контратак південніше, в напрямку на Зарічне та Лиман з метою нейтралізації тактичного угрупування ЗСУ.
Воно фактично північно-західніше Кремінної зайняло достатньо зручний район для дій, як у напрямку самої Кремінної, так і у взаємодії з північним угрупуванням в напрямку на Сватове. По суті, ця група українських військ є своєрідним пістолетом, приставленим до скроні російських військ в районі Кремінної.
Вже на сьогоднішній день використання противником рокадної дороги Кремінна — Сватове на ділянці між Житлівкою та Площанкою дуже суттєво ускладнено, що об’єктивно негативно впливає на його можливість маневру силами та засобами.
Саме тому у російського командування на цьому напрямку „визріло“ цілком логічне рішення — контратакувати в напрямку на Торське та Зарічне, а також у бік Макіївки або Невського й таким чином примусити передову тактичну групу ЗСУ, яка прорвалася північніше впритул до цієї дороги, відійти за річку Жеребець і таким чином зняти безпосередню загрозу для м. Кремінна та „відновити рубіж оборони по р. Жеребець“. Скоріш за все, противник буде атакувати по двох напрямках, як власне у напрямку Торське — Зарічне, так і в напрямку Невське та Макіївки.
Скоріш за все, найближчими днями противник явно спробує шляхом масованого наступу „перевернути“ ситуацію на сватівському напрямку та в районі Кремінної.
Однозначно, ліквідація Херсонсько-Бериславського плацдарму противника на правому березі Дніпра мала не тільки позитивні наслідки для ЗСУ й загалом України, а й цілком негативні для них. Наприклад, розширення можливостей командування противника щодо підсилення своїх угрупувань військ на інших напрямках та ділянках, і, відповідно, набуття ним спроможності організовувати та проводити більший та ширший спектр активних дій. В умовах стратегічної оборони, до якої перейшов противник, ця його спроможність аж ніяк не виглядає для нього зайвою.
Тому вважати, що ось завтра чи принаймні післязавтра він знову почне відступати черговими „жестами доброї волі“, явно не варто… В плані ситуації на фронті найближчі тижні можуть нести чимало несподіванок. Причому як позитивного, так й цілком негативного для України характеру.