Про законопроект №5600 (“Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень”). Його зараз трохи спрощено і занадто маніпулятивно називають законом про підвищення податків. Але це не зовсім коректно. Зараз не оцінюю весь законопроект. Він великий, різноманітний, і певною мірою неоднозначний. Відзначу лише деякі принципові моменти, пише на своїй сторінці у Facebook політолог Володимир Фесенко, передаємо в оригіналі.
Скажу відверто, я дуже побоювався, що можуть у першому читанні ухвали законопроект про олігархів, і завалити саме цей законопроект (№5600). Чому? Тому що цей законопроект зокрема передбачав суттєве підвищення ренти на залізну руду. Тому деякі коментатори називали його «антиахметівським». І був великий ризик, що його завалять в інтересах головного олігарха країни.
В економічному сенсі це був справжній антиолігархічний (а також антиспекулянтський) закон (хоча по деяких нормах цього законопроекту і були певні питання). Чому антиспекулянтський? Тому що передбачається збільшення податків за неодноразовий перепродаж квартир протягом одного року.
Але провалити цей законопроект не вдалося. За законопроект проголосували 264 народних депутати. Це трохи менше, ніж за деолігархізацію. Проте результат є. Левову частку голосів «за» дала фракція «Слуга народу» (223). Також підтримали цей законопроект більшість депутатів від депутатських груп «Довіра» і «За майбутнє», 5 позафракційних депутатів. Хто був проти, і це показово: фракція «Євросолідарності» Петра Порошенка (ще одне підтвердження її олігархічності), третина «Батьківщини» (до речі, Юлія Володимирівна не підтримала цей законопроект, але і не голосувала проти; думаю, що фракція Ю.Тимошенко не хотіла підтримувати непопулярну норму про підвищення податків), половина «Голосу».
«Ахметівські депутати» були проти, або були відсутні чи не голосували. Справедливості раді відзначу, що законопроект містив норми, які могли не сподобатися різним прошаркам бізнесу, зокрема і середньому (це пояснює позицію «Голосу»).
В цілому і цей законопроект, і голосування по ньому свідчать, що політика деолігархізації це серйозно, це наступ на олігархів і в економічній сфері.
І на останок важливе питання, в методологічному і політичному сенсі – про підвищення податків. З точки зору класичної ліберальної теорії – це нібито погано. Але в залежності від того – на кого податки і в якому обсязі. Я теж не в захваті від законодавчих екзерсисів Гетьманцева. Але олігархи повинні платити більше.
Однак податкова політика має бути збалансованою (треба шукати оптимальний баланс з податковим навантаженням, не можна лише збільшувати податкове навантаження). Я про це постійне кажу. Але деякі телеканали чомусь цитують тільки про «надмірне податкове навантаження». Я останнім часом відмовився давати коментарі на цю тему, тому що цитують дуже вибірково (в інтересах олігархів). Зараз домінує потреба в наповненні бюджету. Проте треба вибирати за рахунок кого збирати податки, в якому обсязі, і як це вплине на розвиток економіки. Це і є мистецтво політики. І тому в другому читанні є шанс виправити деякі норми цього законопроекту, які можуть сприйматися неоднозначно.
