Куп’янський напрямок залишається одним із небагатьох, де російські загарбники намагаються атакувати, а не сидіти в обороні. Успіху там окупанти не мають, проте продовжують спроби досягти хоча б мінімальних цілей у своїй збройній агресії проти України.

Наразі окупанти прагнуть хоча б вийти на адмінкордони Донеччини, але дії агресора не мають стратегічного військового характеру. Про це представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький заявив у коментарі виданню Financial Times.

На більшості ділянок фронту в Україні ворожі війська РФ перейшли до статичної оборони. Одним з небагатьох напрямків, де вони й надалі намагаються атакувати, є Куп’янський.

Проте, як зазначив Скібіцький, успіху ці спроби не мають. Проте Росія не відмовляється від намірів здобути хоча б якусь “перемогу” на фронті, для того, аби виправдати своє агресивне повномасштабне вторгнення в Україну.

Водночас ЗСУ на кількох ділянках фронту наступають.

Скібіцький зазначив, що після півторарічної широкомасштабної агресії Москва усе ще намагається досягти завдання-мінімуму – вийти на адміністративні кордони Донецької області. Проте усі дії РФ позбавлені ознак військової стратегії.

“Операції, які здійснює Росія, не мають стратегічного військового характеру, це лише локалізовані напади”, – зазначив представник ГУР МОУ.

Зазначимо, що вже кілька тижнів в українських медіа обговорюється ситуація на Лимано-Куп’янському напрямку фронту. І за останній час все більше йдеться мова також про новий наступ РФ на міста Куп’янськ та Лиман. Проте, попри концентрацію великої кількості ворожих сил на цьому напрямку, вони втратять спроможність вести навіть оборонні дії, – пише військовий оглядач Олександр Коваленко для Уніан.

«Росіяни намагаються зробити з Куп’янська другий Бахмут, поширюють фейки, мовляв, ось, зараз захопимо Куп’янськ, а потім підемо на Харків. В російському інформпросторі розповсюджується теза “що нам той Куп’янськ, до нього лише сім кілометрів”. Але, я нагадаю, що і до Бахмута по деяких напрямках було лише сім кілометрів, проте, поки вони йшли до Бахмута, то Сили оборони України звільнили правобережну Херсонщину і більшу частину Харківської області. М’яко кажучи, для ворога – такий собі результат.» – йдеться в повідомленні.

Аналітик зазначає, що якщо порівняти нинішній наступ РФ на Куп’янськ з наступом на Бахмут, то на тому напрямку в них був достатньо ефективний наступальний ресурс. Зараз його нема, він відсутній.

Навіть якщо ми говоримо про ті групи, які сконцентровані на Куп’янсько-Лиманському напрямку, вони по комплектації більше оборонного типу. А їх зараз женуть на штурм.

«Росіяни епічно заявили про свій наступ на цьому напрямку, але в наступі вони не будуть ефективними. Ми бачимо це на прикладі Лиману, ми бачимо це на прикладі Борової, і ми вже бачимо це на прикладі Куп’янська.» – пише Коваленко.

Він зазначив, що на цій частині фронту сконцентрована велика кількість сил та засобів. Але варто розуміти, що в наступі ворог повинен діяти проти підготовлених ліній борони Сил оборони України, на прорив піде колосальний ресурс. Отже, за деякий час – місяць-півтора-два, росіяни втратять спроможність навіть вести оборонні дії. Тобто, вони самі себе знекровлюють, нівелюючи той потенціал, який в них є…

«Ворог мав надію, що ми будемо витягувати ударні групи з Півдня до Лиману, до Борової до Куп’янська. Але навіщо нам це робити? Якщо десь відомо про кількість ворога, що є на тій чи іншій ділянці, то там концентрується відповідна кількість сил та засобів, які можуть тримати оборону і щонайменше протидіяти контрнаступальним діям ворога. Хіба на Лимано-Куп’янській вісі не сконцентровані наші війська? Сконцентровані, у такій кількості, щоб стримувати та протидіяти угрупуванню росіян, яке діє на тій ділянці.» – підмічає Коваленко.

У підсумок він зазначив, що саме через це ніхто нічого не буде перекидати, все буде йти за планом, а росіяни вже копають собі могилу все глибше й глибше.