Владімір Путін ядерним шантажем добивається зворотної реакції, консолідуючи країни НАТО. У відповідь на рішення Росії розмістити у Білорусі тактичну ядерну зброю, в НАТО заговорили про створення постійних баз біля російських кордонів, про це пише The Times.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що НАТО слід облаштувати постійні бази біля російського кордону. Науседа вважає, що НАТО слід піти на такий крок, попри те, що створення постійних баз забороняє акт про відносини і співробітництво НАТО з Росією, підписаний 1997 року.
Науседа вважає, що Росія вже порушила угоду, коли почала робити активні кроки з розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі. Він назвав “мертвою” угоду, яку НАТО і Росія підписали у 1997 році.
Оскільки Росія робить активні кроки з розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі – і ми маємо всі докази, що це відбувається, – ми повинні нарешті оголосити цей основний акт Росія – НАТО мертвим,– сказав Науседа.
Поки акт про відносини і співробітництво існує, вказав Науседа, він багатьом “заважає тверезо мислити” і “тримає в сірій зоні стратегічної двозначності”.
Науседа підкреслив, що Захід не повинен піддаватися ядерному шантажу Путіна й закликав союзників поспішити зі збільшенням своїх військових витрат у поточній “дуже небезпечній, дуже крихкій” ситуації.
Президент Литви закликав західні країни бути сильними, оскільки це “найкращий спосіб стримування”. За його словами, не можна показувати свій страх перед Путіним, інакше той отримає “сигнали про вразливість” Заходу.
Зазначимо, що у світі, схоже, вже склався консенсус, що альтернативи приєднанню України до НАТО немає.
Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук акцентує, що на даний момент українське питання – ключове на порядку денному вільнюського саміту.
“Є, звичайно, інші важливі питання – такі як посилення присутності сил НАТО у країнах-членах Східної Європи, питання приєднання до Альянсу у найближчому майбутньому Швеції”. Але саме Україна залишається у пріоритеті”, – упевнений експерт.
Він нагадує, що перед самітом наша країна насамперед зусиллями президента провела серйозну дипломатичну роботу. Вдалося досягти того, що дві третини країн-членів НАТО (у блок зараз входить 31 країна) схвалюють майбутнє приєднання України до Альянсу. Про що підписано відповідні декларації.
“Україна окреслила євроатлантичний курс як безальтернативний. А у вересні 2022 року Київ подав офіційну заявку на вступ до НАТО. І зараз, за винятком безпекових гарантій, згідно зі статутом НАТО (коли напад на одного члена блоку дорівнює нападу на весь блок), Україну можна вважати повноцінним членом цього об’єднання, – вважає Петро Олещук. – Наша країна бере участь у всіх заходах Альянсу, налагоджує взаємодію щодо обміну даними розвідок тощо. Значно зріс рівень сумісності військ НАТО та ЗСУ на рівні озброєння”.
Поки, продовжує експерт, залишається відкритим питання безпосереднього входження України до блоку (через війну з Росією, що триває). Тому актуальна тема безпекових гарантій на даний момент до цього вступу.
“У світі, схоже, вже склався консенсус, що альтернативи до приєднання України до НАТО – немає. Зокрема, нещодавно було оприлюднено відповідний лист, підписаний низкою американських учених, військових, дипломатів. Там наголошується, що Україна має на саміті отримати чітку перспективу вступу до Альянсу. І така думка зараз стає мейнстримом. При цьому і Україна, і Захід розуміють, що до закінчення війни Україна не зможе стати повноцінним членом НАТО. Але може одержати запрошення туди. І розпочати процедуру, яка завершиться після приходу миру”, – пояснює експерт.
Крім того, зазначає він, Україна потребує конкретних програм, які гарантують постачання нам необхідних озброєнь та боєприпасів аж до нашої перемоги.
“Є інформація з боку глави МЗС України Кулеба та джерел з НАТО, що є принципова згода про звільнення нас від необхідності ПДЧ. Тобто ми матимемо можливість вступити до НАТО за спрощеною процедурою. Це серйозний сигнал, як створення Ради Україна-НАТО, перше засідання якого очікується 12 липня за участю президента Зеленського. Але очевидно, що Україна чекає на конкретику. Чіткого розуміння, як саме ми можемо стати членом НАТО невдовзі після закінчення війни. І, схоже, ще триває дипломатична робота щодо чітких формулювань та наповнення їх конкретним змістом. Загальна картина вже ясна, але деякі мазки можуть зробити істотні зміни до підсумкового змісту”, – констатує Петро Олещук.
