Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький зазначив, що 24 лютого опір і боротьба України проти Росії здавалися для усього цивілізованого світу абсолютно безглуздими. 

Про це повідомляє Польське радіо.

За його словами, 24 лютого опір і боротьба здавалися абсолютно безглуздими.

 

“Україна повинна була впасти через кілька днів, проти колишньої імперії їй ніхто не давав шансів”, – зазначив Моравецький.  
 

Проте зараз увесь світ переконаний, що Україна виживе в повномасштабній загарбницькій війні, розв’язаній Кремлем, навіть якщо Росії вдасться поглинути якусь частину території України.  
 

“Росія не зможе знищити Україну… хто не вступає в бій, той програє на старті. Той, хто вступає в бій, дає собі шанс вижити. І це напевно урок війни проти України”, – сказав прем’єр-міністр.   

 

Як заявив глава польського уряду, варшавські повстанці “не обирали між свободою та поневоленням, вони обирали між свободою та знищенням, тому що покора означала згоду на знищення нашого народу”.

“Хто не входить у бій, той програє на старті. Той, хто входить у бій, дає собі шанс вижити. І це напевно урок війни проти України”, – сказав прем’єр-міністр.

 Хоча результат війни ще невідомий, я вже знаю, що Україна виживе. Український народ відродився завдяки цій війні, знайшов у собі віру, якої не мав, можливо, ніколи, знайшов у собі надію і відвагу, а найбільше довів собі, що сила волі здатна зупинити вироки історії, – підкреслив Моравецький. 
 
Подібні заяви вже не одноразово звучали з уст інших міжнародних лідерів. Росія справді планувала повторити Грузію-2008, але у більших масштабах та до “остаточного вирішення українського питання”. Москва реально вірила, що Київ впаде за 2-4 дні, а вся Україна – за два тижні. 

Щоб встигнути до того, як Захід очухається і почне підтримувати українців, Росія застосувала більшість елементів бліцкригу з поправкою на сучасну ракетну зброю. Не те, щоб вона наслідувала Райх у 1941-му, радше США в Іраку 2003-го. 

На жаль, на Заході, під впливом нещодавньої афганської катастрофи, теж не вважали Україну здатною до тривалої оборони. І саме тому насичували наші війська індивідуальними протитанковими ракетами – для майбутньої партизанки. 

Однак Україна не просто встояла, а на кількох напрямках навіть завдала російським військам відчутних поразок. Замість кількох днів, битва за Київ тривала понад місяць – з відомим результатом. І саме в цей момент кремлівський бліцкриг зазнав остаточного краху – тепер не лише Україна, але й Захід відчули в собі сили для повноцінного протистояння. І саме з цього моменту Росія втратила будь-який шанс на перемогу – тобто на кращий повоєнний світ. 

Так, це не означало завершення війни. На так званому “другому етапі” росіяни вдалися на Донбасі до перевіреної тактики випаленої землі, створили перевагу в силах, позбавилися ілюзій. 
 
Але й українці теж підготувалися краще, а Захід, нарешті, розгорнув нормальну логістику для подолання снарядного голоду квітня-травня.  
 
Тепер Москва вже не могла претендувати на всю Україну, вона лише хотіла звести все до нічиєї – “домовитися посередині” – тобто завоювати весь Донбас і прокласти сухопутний “міст” до Придністров’я. Тоді можна було б закінчити війну поділом України на кшталт Кореї. Але сьогодні, здається, що і на це у росіян немає сил. 

Можна сказати, що Росія програла свою “битву під Москвою” під Києвом та свою “Сталінградську битву” на Донбасі. Відтепер у неї нема жодного шансу переломити хід війни на свою користь.