Лівий берег Оскола – це ситуативна сіра зона. Просто таки смачна сіра ситуативна пляма, доля якої, по суті, визначена і рвати за яку собі й без того зношену п’яту точку недобиті підрозділи російських окупаційних військ не будуть. Не будуть бодай тому, що просто не зможуть.

Про це пише військовий експерт, аналітик інформаційного спротиву Олександр Коваленко в Telegram.

З іншого боку, не будуть вони і на адміністративному кордоні Харківської та Луганської області напружуватись, оскільки сенсу в цьому немає, хоча б тому, що немає умов. Насамперед – повноцінної лінії оборони, а не якоїсь жалюгідної її подоби. Та й знову ж таки, ресурс із недобитків – це не ресурс.

Зі свого боку ЗСУ зараз нікуди не поспішають, оскільки необхідно закріпитися на звільнених територіях, а також провести зачистку місцевості, якою продовжують носитись, як угорілі, мухомори.

Також найближчим часом ми спостерігатимемо більше точкових ударів артилерії на цьому плацдармі, щоб прискорити і без того очевидні процеси. Наприклад, на північно-східному напрямку.

Чому саме там? Ну, скажімо так… Я неодноразово наголошував, що росіяни місяцями стягували в район Ізюма сили та засоби, для початку великого та епічного наступу на Слов’янськ, а в результаті й наступ не почали, й Ізюм втратили, і сотні одиниць техніки, яку довго та тяжко стягували, ЗСУ подарували!

Ось щось подібне зараз можна спостерігати у бєлгородській області з їхніми наполеонівськими планами щодо “порятунку” Луганщини.

Ось тільки закінчитися це все може за схожим з ізюмським сценарієм сюжету, коли велика місія порятунку завершиться так і не розпочавшись, адже рятувати буде вже нікого.

Додамо, Коваленко також висловив думку, що той факт, що російська авіація стала частіше використовувати ракети Х-47М “Кинджал”, можна розцінювати як “конвульсію” окупантів.

“Використання Х-47М я побоювався на День Незалежності, оскільки ними могли завдати удару по Україні в рамках масштабного терору, але тоді все ж застосували Х-22. Що ж до “Кинджалів”, то їх було у росіян менше 40 одиниць станом на початок вересня. Ракети зараз не виробляються в Росії через відсутність ряду комплектуючих іноземного походження”, – заявив експерт.

“Ці ракети мають найвищий відсоток ймовірності прориву нашої ППО, їхнє перехоплення вкрай проблематичне. До того ж, через рідкісне застосування не вироблені алгоритми протидії. З іншого боку, їхнє застосування можна розцінювати і як конвульсію окупантів”, – розповів Коваленко.

Він вважає, що росіяни використовують Х-47М “Кинджал”, щоб прорвати українську ППО і з високою ймовірністю вразити той об’єкт, який намічений.

“Але наскільки раціонально використовувати настільки дефіцитну і унікальну ракету, якщо тільки… Згідно з повідомленнями, зараз в Чорному морі присутні носії крилатих ракет “Калібр” з сумарним залпом 28 ракет. Цього сумарного залпу цілком вистачить, щоб прорвати нашу систему ППО і завдати удару по намічених цілях. Але б’ють не “Калібрами”,  “Кинджалами”, які на вагу золота. Тобто, немає сумарного залпу 28 ракет. Немає сумарного пуску Х-22 у 20 одиниць. Немає сумарного відстрілу 30 ракет П-800 “Онікс”. А те, що є, з мінімальною ймовірністю прорве ППО, а з набагато більшою – не доб’ється поставленої мети”, – зазначив Коваленко.

“Скажімо так, приємного звичайно не багато, адже “Кинджал” виконує поставлені перед ним завдання, але це поки. Поки вони ще є в наявності у окупантів, або поки наше ППО не завершить відпрацювання алгоритмів протидії. У будь-якому випадку, майбутнє окупантів бачиться у вкрай похмурих тонах, якщо вони вирішили почати витрачати найціннішу свою ракету”, – сказав експерт.