Запекла боротьба триває практично на усіх фронтах та водночас Шойгу та Герасимов вже провалили завдання Путіна
Провідний експерт Українського центру дослідження проблем безпеки імені Дмитра Тимчука, український військово-політичний оглядач Олександр Коваленко розповів в одному з інтерв’ю про актуальну ситуацію на фронті:
– Російські окупанти справді зараз намагаються захопити Вугледар. У перспективі це містечко є для них своєрідним буфером безпеки для організації транспортного сполучення, логістики зі сходу на південь. Адже південне угруповання має серйозні проблеми саме з логістикою.
На сьогоднішній день основним транзитним вузлом РФ для відправлення на південний плацдарм матеріально-технічного забезпечення є Кримський міст. Ось вони і хочуть спробувати інтенсивність цих поставок підвищити за рахунок залізничних колій зі сходу на південь, але для цього їм необхідно захопити Вугледар. Оскільки із цієї локації прострілюється практично вся логістика зі сходу на південь.
Експерт зазначив, що окупанти вже не вперше проводять наступальну операцію у напрямку Вугледару. На початку листопада минулого року вони також розгорнули наступ силами підрозділів п’яти батальйонів тактичних груп, але в районі невеликого села Павлівка у них накрилося мідним тазом. Усі п’ять батальйонів «стесалися», втратили боєздатність.
Нині вони сконцентрували дещо більший ресурс. Це, в першу чергу, підрозділи 42-ої мотострілецької дивізії, 58-ї загальновійськової армії, 40-ої та 155-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту. Крім того, вони ще в резерві тримають не менше трьох батальйонів кількох мотострілкових бригад і підрозділи ПВК «Патріот».
Тобто ресурс серйозний. За перші 1,5 тижні бойових дій практичні підрозділи 40-го та 155-го «стесалися», втратили боєздатність і зараз вводяться резерви. Резерви мають перспективу просунутися, але, з іншого боку, їм нині критично не вистачає артилерійської підтримки. Вони не розцінили можливості артилерії та забезпечення її боєкомплектом. Тому не виключено, що й резерви спіткає та сама участь, що й 155-ку.
Через 21 день буде річниця повномасштабного вторгнення. Росіяни вже понад сім місяців намагаються окупувати Бахмут. Невелике містечко. Як ви вважаєте, чи зможуть вони за три тижні вийти до адміністративних кордонів Донецької області? Звичайно ж ні!
Коваленко зазначає, що Путін поставив зараз перед Шойгу (міністр оборони РФ — прим.) та Герасимовим (командувач об’єднаним угрупуванням військ РФ в Україні — прим.) завдання вийти до адміністративних кордонів Донецької області навесні або навесні. Це завдання вони не виконають, тому що у них просто немає необхідного для цього ресурсу. Той, що є, може тільки імітувати наступальні дії.
У цьому й є вся суть втрати російської армії потенціалу та ресурсу, починаючи від «Київ за три дні» і закінчуючи «Соледар за два місяці». Ось вона різниця між тим потенціалом, який був, а який є зараз.
У зоні бойових дій все дуже активно змінюється, але загальна картина саме така. Вони не здатні проводити масштабні наступальні операції з окупацією великих територій. Адже їм зараз необхідно провести операцію, в рамках якої має бути окуповано приблизно 15 тисяч квадратних кілометрів території. Це дуже об’ємна площа для тих ресурсів, які вони мають.
Зазначу, що людський ресурс без технічного – ніщо. Нині Росія має лише людський компонент, а технічну складову вони можуть забезпечити від слова зовсім. Це стосується і артилерії та техніки.
Сама по собі тактика живих хвиль, яку використовують окупанти, абсолютно себе не виправдовує. Ось вони захопили Соледар, а що трапилося із ПВК «Вагнера»? Угруповання, яке було сконцентроване в Україні, практично перестало існувати. Ось така ціна. А хіба Соледар це якийсь глобальний, стратегічний значення вузловий об’єкт? У тому й річ, що ні. Ціле угруповання, величезна кількість ресурсу поклали на те, щоб захопити маленьке містечко.
Всьому свій час. Якоїсь миті точка неповернення для російської армії, яка, в принципі, вже близька, настане. Тоді вони не зможуть не те, що вести наступальні дії, а й навіть оборонні – підсумував оглядач.