В районі тимчасово окупованого росіянами Токмаку на Запоріжжі українські військові проводять наступальну операцію.
Українські підрозділи зберігають ініціативу та продовжують атаки безпосередньо на лінії оборонно-захисних споруд Суровікіна. Однак наш рух відбувається дуже повільно через відсутність переваги в повітрі, а також потужну мережу фортифікаційних споруд і мінних полів, зведених ворогом.
Військові РФ у відповідь теж намагаються контратакувати.
Про це в ефірі єдиного телемарафону розповів речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун.
«Там триває наступальна операція. Про нюанси я не можу говорити наразі. Тривають бойові дії… Ворог також намагається контратакувати. Це більше відволікаючи якісь спроби для того, щоб ми не могли перекидати певні свої сили на інші напрямки»
За його словами, такі спроби атакувати ворог здійснює невеликими піхотними підрозділами до 10 людей.
Відомо, що за останні дні наші військові мали обмежений успіх західніше Роботиного та Вербового. Прогрес українського наступу, на який покладалось чимало сподівань, на п’ятий місяць вимірюється тисячами метрів, а не десятками кілометрів. Проте, за словами Штупуна, операція українських військ на Мелітопольському напрямку триває. Тому підбивати якісь підсумки чи ставити крапку все ще передчасно.
Як повідомляють військові експерти, очікувати до кінця цього року суттєвих проривів на фронті не варто – причому ні з нашого боку, ні з боку агресора. І Україна, і Росія дійшли до точки хиткого паритету, коли з наявними силами, засобами та підготовкою надто складно істотно зрушити лінію фронту.
До того ж взимку бойові дії, найімовірніше, уповільняться, однак активізуєтьсяя інша кампанія – з нанесення ударів. Противник з настанням холодів буде намагатися нищити нашу енергосистему, а українські Сили оборони – військову логістику та забезпечення росіян.
Наступний важливий етап – весняно-літня кампанія, результати якої будуть залежати передусім від обcягів допомоги з Заходу.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своїй колонці для The Economist зауважив, що нова фаза війни потребуватиме нових технологій, ще більше дронів, РЕБів, артилерії, сучасної авіації і систем для розмінування. Якщо союзники зможуть хоча б частково задовольнити ці запити, Україна буде здатна перемогти навіть у затяжній війні, проте дуже великою ціною.
Другий фактор, який впливатиме на весняно-літній період – це проведення чи непроведення масштабної мобілізації у Росії. За останніми оцінками, на території України воює понад 420 тисяч окупантів, сказав виданню представник ГУР Андрій Юсов.
За його словами, впродовж останніх місяців ця чисельність залишається сталою. Тобто прихована мобілізація в Росії дозволяє поповнювати втрати на фронті, але не нарощувати контингент. Після президентських виборів Путін більше не матиме жодних перешкод для оголошення наступної хвилі мобілізації сотень тисяч російських чоловіків.
Ще один визначальний етап у воєнній кампанії 2024 року – вибори в США восени. Американська політика у разі перемоги Байдена виглядає більш прогнозовано. Однак прихід до влади Трампа, на що зараз, вочевидь, робить ставку Путін, насправді привнесе багато невідомих. Те, з якими результатами українські Сили оборони увійдуть в американську передвиборчу кампанію, значною мірою буде визначати подальшу позицію Білого дому і майбутнє війни, хто б не сидів у Овальному кабінету.