Зовсім скоро у селищі Брюховичі біля Львова замість лісового масиву може з'явитись новий житловий район, схема передачі землі для якого варта уваги правоохоронних органів.
ZAXID.NET вдалось отримати документи, згідно з якими Кабінет міністрів планує передати Брюховицькій селищній раді ціле військове містечко №160 площею 125,2 гектари, яке розташоване фактично в Брюховицькому лісі. Цю територію планують забудувати житлом та облаштувати тут інфраструктуру, необхідну для існування нового житлового району. В обмін на це військовим обіцяють передати … 300 квартир в різних областях України.
Схема, за якою 125,2 гектари елітної землі у зеленій зоні біля Львова обмінюють на квартири для військових, повторює ту, за якою сьогодні судять екс-командувача Нацгвардії генерала Юрія
Аллерова. Брюховицька оборудка обіцяє стати в рази масштабнішою. Але про все по порядку.
Брюховичі розташовані впритул до Львова і вважаються частиною Шевченківського району міста. І оскільки значну територію селища займає ліс, серед львів'ян вважається престижним мати тут житло. Військове містечко №160 розташоване фактично в Брюховицькому лісі, та займає площу, яку можна порівняти з 2,5 Стрийськими парками.
Ще з початку 20 століття тут постійно розташовувались склади з боєприпасами, які вивезли у 2000-х роках після вивільнення військового містечка. Нині на цій території розкидано кілька десятків покинутих будівель, а решта території військового містечка заросла сосновим лісом, який обслуговує державний «Львівський військовий лісокомбінат». Територія обгороджена парканом із залізним дротом, її постійно охороняють кілька військових.
Уся ця величезна територія незабаром перейде у комунальну власність Брюховицької селищної ради, після чого її можна розпочати «освоювати». Про наміри вилучити військове містечко з державної власності свідчать проект відповідного розпорядження Кабінету міністрів та офіційне листування селищної ради Брюховичів з урядом, які є у розпорядженні ZAXID.NET.
У цьому документі, зокрема, йдеться про передачу Брюховицькій селищній раді понад 80 будівель, які розташовані на території військового містечка. Після отримання цих споруд у свою власні Брюховицька селищна рада зможе оформити право власності на 125,2 га землі під ними.
Важливо зазначити, що селищна рада Брюховичів упродовж останніх років направила кілька звернень до Кабміну про безкоштовну передачу землі військового містечка у комунальну власність.
Однак раніше Міноборони, а точніше його структурний підрозділ – Квартирноексплуатаційний відділ (КЕВ) Львова відмовлявся віддати військову землю селищній раді через те, що територія військового містечка перебувала під арештом у справі про захоплення частини цієї території. Суть справи полягає у тому, що на 2,3 га військового містечка вирубали дерева і без
дозволів почали будувати приватне житло.
На початку липня 2019 року стало відомо, що забудовник припинив незаконні будівельні роботи, і тому Шевченківський райсуд Львова зняв арешт з земельної ділянки і фактично дав «зелене світло» на вилучення цієї території з державної власності. 125 гектарів біля лісу в обмін на 300 квартир Судячи з офіційного листування Брюховицької селищної ради та Міноборони, 17 травня 2019 року виконавчий комітет Брюховицької селищної ради направив Міноборони меморандум про безоплатну передачу селищній раді військового містечка №160.
В обмін на військове містечко селищна рада Брюховичів пропонує Міноборони 300 квартир для військовослужбовців у різних областях України. Згідно із меморандумом, ця цифра — це лише 11% від кількості житла, яку планують збудувати на території військового містечка.
Як розповів ZAXID.NET селищний голова Брюховичів Володимир Доманський, квартири військовим купуватиме не селищна рада, а інвестор, який зайде на територію військового містечка. Імені інвестора, який отримає 125,2 га елітної землі у Брюховичах, селищний голова не називає.
.
У розмові із ZAXID.NET він запевнив, що такий сценарій із передачею військовим 300 квартир – лише один із можливих варіантів компенсації Міноборони втраченого майна і селищна рада розглядатиме й інші варіанти. Попри це, у листі селищної ради Брюховичів до КЕВу Львова за 27 травня йдеться про те, уже ініціювала виїзд комісії у село Гаї Шевченківські Тернопільського району, щоб оглянути перші 60 квартир для військовослужбовців. Тобто наміри у селищної ради цілком конкретні і виглядає на те, що й інвестор уже визначений. У цьому ж листі йдеться про те, що загальна площа квартир для військових становитиме 15 тис. м².
Елементарні підрахунки свідчать, що за ринковими цінами, середня вартість житла у близьких до Тернополя селах становить 11 тис. грн за м². Ціна гарантовано буде нижчою, якщо купувати декілька квартир – що більше купуєш, то нижчою є вартість квадратного метра.
Якщо інвестор погодиться безкоштовно віддати 300 квартир за такою вартістю квадратного метра, то витратить на це 165 млн грн або 6,3 млн доларів. При цьому вартість 0,01 га землі на вул. Незалежності (неподалік військового містечка) у Брюховичах коштує приблизно 119 тис. грн, звідси орієнтовна вартість земельної ділянки площею 125,2 га – 1 млрд 489 млн 880 тис. грн або 60 млн доларів.
Тобто фактично величезну територію у лісі біля Львова обмінюють на 300 квартир у невідомих населених пунктах по всій Україні. Вигідність такої схеми очевидна, адже витративши не таку вже й велику суму, потенційний забудовник зможе отримати величезний шматок землі в елітному районі біля Львова.
Селищна рада Брюхович обґрунтовує своє бажання отримати цю територію у комунальну власність тим, що, мовляв, земельна ділянка занепадає та заростає чагарниками. Тим більше, що у селищної ради уже напрацьована концепція розвитку цієї території.
«Ця територія може бути з користю використана для розвитку нашого населеного пункту, будівництва нових промислових районів, стати джерелом наповнення як місцевого, так і державного бюджету», – мовиться у зверненні виконавчого комітету Брюховицької селищної ради до Міноборони за 23 жовтня 2018 року. Міський голова Брюховичів Володимир Доманський у розмові із ZAXID.NET, коментуючи плани на освоєння території, запевнив, що житлом забудують не більше 40% території.
«Навіть коли землю передадуть у комунальну власність, її не можна буде повністю забудовувати. Ця територію можна забудувати на 30-40%. Там є багато територій, які повинні залишитись скверами, парками, там потрібно передбачити багато соціальної, культурної забудови, потрібно буде відкривати школу, садочки, лікарню, футбольне поле, ТРЦ, бо це буде місто в місті», – розповів Володимир Доманський.
Для того, щоб розбудувати територію військового містечка, Брюховицька селищна рада має розробити Детальний план цієї території. Це стане можливим одразу після того, як Кабінет
міністрів погодить передачу військового містечка у комунальну власність. Уже в детальному плані території можуть поділити військове містечко на менші ділянки та передбачити конкретне призначення землі. Зазначимо, що згідно з генеральним планом смт Брюховичі, територія військового містечка має передбачатись під виділення земельних ділянок учасникам АТО за згодою Мін.оборони.
До слова, як вже було сказано на початку, схема за якою земля Міноборони буде передана у комунальну власність Брюховцької сільради не нова – її вже неодноразово використовували військові по всій Україні. Саме за реалізацію такої схеми детективи Національного антикорупційного бюро 14 травня, затримали колишнього командувача Національної гвардії Юрія Аллерова. Його підозрюють у заволодінні майном Головного управління Нацгвардії на 81,64 млн грн.
.
Суть схеми у якій підозрюють Аллерова проста. Ще у 2000-х Нацгвардія уклала угоду із приватним забудовником, згідно з якою на території колишньої військової частини у Печерському районі Києва мали збудувати житловий комплекс. Нацгвардія передавала забудовнику земельну ділянку площею один гектар, а забудовник зобов’язувався передати гвардійцям 50 квартир.
Кілька років по тому обидві сторони підписали інші угоди, у яких Нацгвардія відмовилась від квартир в обмін на набагато дешевші, на околиці столиці, біля станції метро «Бориспільська». Експертиза встановила, що вартість квартир на околиці на майже 82 млн грн менша за ті квартири, які Нацгвардія отримала за першим договором на Печерську.