Ось уже більше трьох років оренда житла для переселенців є ключовим питанням виживання. Факти ICTV поговорили з ріелтором, юристом і психологом про те, як біженцям захистити свої права і не залишитися на вулиці з речами і без грошей, передає Корупція.Інфо

Популярне: Пара-па-пам!!! Розпочався новий призов, а ви вже знаєте кого заберуть в серпні? Збирайте речі…

 З початку російсько-українського конфлікту Донбас покинуло майже півтора мільйона людей.

Тільки в Київ і Київську область переїхали понад 193 тисяч осіб.  Сусідня з зоною конфлікту Харківська область також прийняла значну кількість людей, що бігли від війни.  На її території зареєструвалися 172 тисячі осіб. У перелік регіонів, які взяли найбільшу кількість переселенців, входять також Запорізька – понад 100 тисяч зареєстрованих переселенців і Дніпропетровська області – 60 тисяч тимчасово переселених осіб. Західні області теж прийняли частину переселенців.

Три роки тому переселенка Людмила залишила рідний Красний Луч Луганської області.

Вона приїхала у мирний Київ, щоб врятуватися від жахів війни. Людмила розуміла, що вічним гостем не будеш. І після кількох місяців у родичів – винайняла житло.

І ось тут почалися справжні випробування. Чужі стіни, чужі люди, їхні умови і справжній диктат. Неодноразово жінка чула на свою адресу: “Я тут господиня, не подобається щось – з речами на вихід!”.

Зазвичай Людмила підлаштовувалася, ламала себе і свої принципи, а іноді, коли було і зовсім не під силу, пакувала валізи і відправлялася на пошуки нового житла.

Але навіть коли Людмила знаходила квартиру до душі і по кишені, не раз чула: “То ви з Луганська? Гм… Ми вам передзвонимо”.

Факти ICTV вирішили розібратися, чому орендодавці не бажають брати на квартиру переселенців.

Ми звернулися до приватного ріелтора Олександра Гришко. Також ми спитали у нього про ціни.

 – Все залежить від власника квартири, як він ставиться до переселенців. Загальних тенденцій у цьому питанні не простежується. Три роки тому частина власників не хотіла бачити людей зі сходу у якості орендарів, – розповідає Олександр.

За його словами, з 2016 року орендодавці стали менш упереджено ставиться до переселенців, хоча, деякі моменти їх все ж лякають.

До них, перш за все, відноситься страх перед неплатоспроможністю тимчасових переселенців.

    – Хтось просто не сплачував оренду або комунальні платежі, хтось пропонував власнику шукати компенсацію за їхнє проживання у держави, хтось створював проблеми сусідам. Подібні та інші випадки породили стереотип поганого клієнта зі сходу. Але щоразу, питання вирішувалося по-різному, людський фактор ніхто не скасовував, – говорить ріелтор.

Що стосується цінової політики, то вона різноманітна. Так, сьогодні у Києві на місяць койко-місце пропонують від 800 гривень, а ціни на кімнати починаються від 1 тисячі гривень.

    – Вартість однокімнатних квартир стартує від 3500, двокімнатних від 5000, трикімнатних від 6000 за місяць. Як правило, в ціну не включені комунальні витрати, – повідомляє Олександр.

У центрі, за його словами, можна знайти квартиру від 5000-7000 гривень.

Все б нічого: і ціни можна стерпіти, і стереотипи зруйнувати, але одного ніяк не можна зрозуміти, а найголовніше прийняти.

Ріелтор підшукала переселенці Людмилі кімнату (грошей знімати окреме житло не було).

Жінка повинна була проживати пліч-о-пліч з господинею квартири.

Але для Людмили це не було в новинку, оскільки окреме житло у Києві дороге задоволення. “Головне, щоб людина була хороша”, – думала переселенка.

При першому знайомстві господиня квартири справила непогане враження. Вона, звичайно, була у віці і відразу насаджувала свої умови, але …

Загалом, договір оренди був укладений, і Людмила переїхала до нового житла.

Але не минуло й трьох днів, як господиня стала у всьому обмежувати жінку. Феном не користуватися, купатися раз на тиждень, звітувати куди йдеш і на скільки.

Дійшло до того, що її не влаштовувало, як ходить Людмила, нібито занадто гучно, а потім посипалися образи і нарешті, прозвучав ультиматум:

    – Щоб через тиждень тебе тут не було! Якщо не з’їдеш, зміню замки, а речі твої викину!

Що робити у такій ситуації Людмила не знала, адже грошей і часу підшукати нове житло не було.

Щоб розібратися у цій складній ситуації і зрозуміти які права є у орендовця і як він може себе захистити, ми звернулися до директора ТОВ Юридична компанія Закон Слова, голови Ради юристів України Сергія Гитченка.

 І перше на що звернув увагу юрист – на правильність укладання договору.

Він укладається у простій письмовій формі і не вимагає обов’язкового нотаріального оформлення, а договір оренди терміном на 3 роки і більше підлягає обов’язковому нотаріальному оформленню та його державній реєстрації.

До того ж, документ повинен містити предмет договору, права і обов’язки сторін, плату і строки, передбачені статтею 810 ЦКУ, статтею 158 ЖК.

У договорі найму житла також повинні бути вказані особи, які проживатимуть разом з орендарем (наймачем).

Щоб більш детальніше розібратися у всіх підводних каменях винайму житла, ми показали юристу договір оренди, укладений між Людмилою і господинею квартири.

 Він має велику ймовірність бути визнаним недійсним, адже там нечітко визначено предмет договору, плата і термін.

Крім того, юрист знайшов у документі 15 пунктів, які не відповідають законодавчим нормам складання договору – від неправильної назви міста до непідтвердження факту сплати орендної плати.

    – Пункт 3.4. незрозуміло викладено, а умова про автоматичне розірвання договору протягом 10 днів не відповідає пункту 1 ч. 2 статті 825 Цивільного Кодексу України, де передбачено: “Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі: 1) невнесення наймачем плати за житло протягом шести місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий термін, а при короткостроковому наймі більше двох разів”, – помітив Гитченко.

В інших випадках людині дається не менше двох місяців, щоб з’їхати з орендованого житла. Тому Людмила мала всі підстави не виселятися з квартири і подати в суд на протиправні дії з боку власника.

До того ж, орендодавець не має права вживати заходів для самовільного примусового виселення квартиранта без рішення суду.

Відповідно, він також не має право змінювати замки без відома квартиранта, а також викидати його речі на вулицю.

    – Якщо орендар прийшов у квартиру, а під дверима валяються його речі і замінені замки, то слід викликати поліцію і мотивувати, що орендар проживає у цій квартирі на підставі договору оренди житла, термін якого ще діє, а в квартирі особисті речі орендаря. Тому за допомогою правоохоронців і двох свідків потрібно увійти до квартири, викликавши власника, оскільки, як уже зазначалося, орендар має право на захист своїх прав від протиправних дій орендодавця, – радить юрист.

Щоб уникнути незаконних дій з боку власника житла (самовільна заміна замків, самовільне входження у квартиру без повідомлення орендаря, самовільне виселення квартиранта з порушенням термінів і законодавства) необхідно прописати штрафні санкції у значних розмірах.
Поради юриста:

    умови договору повинні бути чіткими, не повинні мати двозначного тлумачення;
    зверніть увагу на реальність термінів, дат у договорі;
    вписуйте точну адресу, загальну і житлову площу квартири, кількість житлових кімнат та інше, використовуючи документ права власності на квартиру;
    перевіряйте, чи зареєстровані у квартирі інші особи, оскільки вони користуються правами нарівні власника;
    передбачити у договорі або в акті до договора характеристики квартири і майна, їхній стан, кількість, передачу ключів та інше.
    передбачити у договорі право наймача зламати замок у двері у разі неможливості відчинити двері протягом терміну найму житла, з обов’язком наймача замінити замок за свій рахунок.

Також юрист застерігає від повної відсутності договору оренди.

    – Якщо немає договору, то людина, яка фактично проживає, може просити у власника зареєструвати його у квартирі протягом 30 днів, мотивуючи, що цього вимагає стаття 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні.

    Однак якщо квартирант незареєстрований і не має договору найму квартири, у такої людини немає ніяких прав на житло, тому власник може у будь-який момент викликати поліцію, повідомивши, що у квартирі сторонній, – заявив Гитченко.

Крім того, варто з увагою поставитися до послуг ріелтора і укласти з ним окремий договір.

Орендарю слід передбачати у договорі з ріелтором чіткі характеристики житла, порядок оплати і документ, який передбачає підтвердження оплати послуг ріелтора.

    – Також варто прописати пункти компенсації (безкоштовне забезпечення квартиранта іншим житлом протягом конкретного терміну) у разі дострокового розірвання договору оренди з ініціативи власника або самовільної заміни орендодавцем замків без вручення квартиранту ключів, а також у разі підвищення оренди всупереч умовам визначеним договором оренди, – зазначає Гитченко.

Але не все вирішується у судовому порядку, деяких речей можна уникнути завдяки розумінню основ психології.

Факти ICTV звернулися до психолога і гештальт-терапевта Олени Мітіної.

 Вона зазначила, що важливим є перший контакт з орендодавцем і реакція після розмови з ним.

Це не повинно бути гостре негативне враження від розмови, але відчуття розгубленості також не повинно виникати (воно супроводжує будь-які маніпуляції, які ви поки ще не можете розпізнати).

Дуже хороше враження також має насторожити, адже великий ризик потрапити під чари ідеалізації.

    – Найкраща тілесна і емоційна реакція після розмови з орендодавцем: спокійне, задоволене почуття, відчуття бізнес-розмови, без зайвих емоцій. Відчуття, що я отримав відповіді на всі питання, – розповідає психолог.

Також Олена Мітіна зазначає, що варто всі запитання задати максимально конкретно.

Поганий приклад: “А ось можна буде кондиціонер поставити?” (Передбачувана відповідь “Так, можна поговорити” – і надалі орендодавець нічого не зробить.)

Хороший приклад: “Якщо через місяць проживання я захочу поставити кондиціонер, як це вирішуватиметься? Хто займатиметься? За рахунок оренди чи ні?

    – Раджу звернути увагу, як потенційний орендар реагує на запитання, що потребують чіткої відповіді. Якщо ви бачите, що йому не подобається на них відповідати, незручно, очі бігають, він тягне слова, відвертається, говорить неконкретно, то значить, що орендар не звик вирішувати проблеми. І, можливо, любить маніпулювати недомовленостями або розмитими фразами. Так само він робитиме й надалі – використовувати це у власних інтересах, – каже Мітіна.

Що стосується конфліктів, то психолог радить не соромитися говорити про те, що не подобається і висловлювати свої побажання. Але робити це без зверхності і відчуття “з висока”.

    – Спробуйте свої репліки фіксувати як прохання, а не вимоги, а не у вимоги, а також будьте готові нести відповідальність зі свого боку, – переконана психолог.

У випадках виникнення конфлікту, важливо не вести розмову на підвищених тонах і в стані афекту.

Та навіть якщо конфлікт виник, важливо акцентувати на тому, що ви не хочете його розпалювати, навпаки – хочете домовитися.

Але також вам важливі ваші кордони і ви не готові ними просто так поступатися.

    – Намагайтеся знаходити час і місце для чітких і конкретних розмов. Формулюйте свої слова у прохання, якщо вам щось потрібно. Говоріть про свої переживання. “Мені дуже складно заснути, якщо ви вночі голосно розмовляєте на кухні. Дуже прошу вас поводитися тихіше або перенести розмову на інший час”, – стверджує фахівець.

Людині легше увійти у ваше становище, якщо вона розуміє, в якому стані ви перебуваєте і чим саме він викликаний.

Ангеліна Маліновська.