Результати першої експертизи показали, що ДНК батька волинського кіборга Володимира Демчука підходить бійцю, загиблому в жовтні 2014-го року. У цей час його сина Вадима тільки готували до участі в АТО на Яворівському полігоні, передає Корупція.Інфо

Популярне: Київ заполонили фальшиві долари! ВСЯ правда, про НЕБЕЗПЕКУ! НЕ дайте себе обдурити!

Після подій в Донецькому аеропорту Володимира Демчука попросили здати ДНК для ідентифікації тіла його сина. Чоловік погодився, проте результати експертизи здивували. ДНК-код співпав із кодом військового, який помер задовго до того, як Вадим потрапив безпосередньо в зону АТО.

Ці дивні факти вселили у батьків кіборга надію, що він може бути десь в полоні. Вони намагалися відшукати інформацію на окупованій території і не втрачали надію знайти його живим.

Волонтери повідомляли, що прізвище хлопця було в “сепарських” списках полонених. Говорили, що боєць живий та перебуває у лікарні в Донецьку. І раптом батьки кіборга отримують звістку, що тіло Вадима все ж знайшли. У них знову беруть ДНК-матеріал на дослідження та запевняють: тіло належить їхньому сину. Але якщо раніше була допущена помилка, то чи є гарантія, що вона не повторилась?

Ще один доказ, який насторожив подружжя Демчуків: у бійця, якого їм пропонували визнати як сина, був інший розмір стопи та колір волосся.

“Після всього пройденого я страшенно сумнівався. Ми мали підстави не вірити в те, що тіло належить сину. Адже всі говорили, що він в полоні, а тут раптом знову ДНК зійшлося. Звертався у всі лабораторії, хотів взяти зразок матеріалу ДНК, щоб особисто переконатися в результаті аналізу, але мені ніхто не дозволив цього зробити. Вони пояснюють, що в Україні є спеціальні інститути (в Запоріжжі, Києві), які займаються такими дослідженнями. Опис тіла не співпадає із зовнішністю Вадима. Але мені пояснили: на опис не звертайте уваги, головне, що співпало ДНК.

Нам повідомили, що якщо не заберемо тіло, то воно буде захоронене в Дніпропетровьку. У нього були американські спецназівські берці. Ми передали їх Вадиму і ще одному хлопчині, який в групі сина єдиний лишився живим. Вони орієнтуються на взуття, але хіба ж такі берці були лише у Вадима?

Відразу після підриву терміналу подзвонили з військової частини і сказали, що 7-ро бійців знаходяться в полоні. Тяжких “сепари” лишили на місці, іншим надали допомогу та кудись повезли. А за офіційними даними з 80-ї бригади зникли безвісти 4-ро військових. То куди ці діти ділися? Можливо, вони живі?”, – каже батько кіборга Володимир Демчук.

Сім’я забрала тіло у Нововолинськ і поховала. Але досі батьки припускають, що українська сторона просто може не знати точної статистики щодо полонених. Спілкуються з людьми, які мають інформацію про солдат у полоні, продовжують шукати самі.

“Син подзвонив мені і сказав: “Сьогодні вночі ми прориваємося в аеропорт”. Я пояснив, які можуть бути наслідки, а він: “Ти розумієш, що там гине 7-ма рота?”.

Прорвалися 19 чоловік, вони отримали наказ зайняти оборону. Покидати територію їм заборонили. Офіцерів там практично не лишилося, один Зубков – він загинув. Із його батьками спілкуюся досі”, – розповідає колишній командир роти, капітан Володимир Демчук, який до цього часу вірить, що його син живий.