Через чотири місяці після початку повномасштабної війни в Україні країни НАТО врешті вирішили обговорити надання допомоги країнам Балтії в разі російського нападу, а також додаткову допомогу Україні, яка уже тривалий час веде боротьбу.
Про це повідомляє Reuters
Стало відомо, що НАТО ухвалить нову стратегічну концепцію
Члени Альянсу мають обговорити на саміті в Мадриді низку питань, зокрема збільшення обсягів військової допомоги Україні та збільшення спільних витрат на оборону.
Повідомляють, що НАТО виділить додаткові війська для оборони країн Балтії. Ще один пункт плану – змусити президента Туреччини Ердогана відкликати вето на вступ Швеції та Фінляндії.
У саміті візьмуть участь лідери країн Тихоокеанського регіону – Австралії, Нової Зеландії, Японії та Південної Кореї. Це реалізація широкої стратегії США для протидії Китаю.
Водночас Німеччина вже заявила про виділення додаткових військових сил для захисту Литви. Наімовірніше, те ж саме зробить Британія для Естонії, а Канада – для Латвії.
До слова, 26 червня в Латвії розмістили батарею зенітних ракетних комплексів NASAMS в рамках нарощування присутності НАТО в Балтійському регіоні.
Крім того, польська сторона домагається посилення сил стримування та оборони НАТО на східному флангу. Зокрема, голова Міністерства національної оборони Польщі Маріуш Блащак заявив, що хоче домовитись про розміщення у Польщі бригадної групи у структурах НАТО.
Маріуш Блащак також підкреслив, що мадридський саміт НАТО “зміцнить подальшу глобальну координацію допомоги Україні”. Йдеться не лише про постачання озброєння, а й допомогу у навчанні українських воїнів та гуманітарні питання. При тому він зауважив, що Альянс повинен визначити свою роль у процесі відновлення України.
Зазначимо: Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров напередодні заявив, що Євросоюз разом із НАТО зайняті формуванням коаліції для війни з Росією.
На тлі подібних заяв, екскомандувач НАТО в Європі генерал Річард Ширрефф заявив, що Захід повинен готуватися до війни з Росією.
Чкрез зростання такого геополітичного напруження навколо Литви важливо, щоб Захід був єдиним перед російською загрозою.
Про це заявила віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук у Телеграмі.
“Зростає геополітичне напруження навколо Литви щодо санкцій по транзиту через Сувалкський коридор. Втім, справа тут не в санкціях і навіть не у росії (бо з нею все давно зрозуміло). Питання в Заході. Чи зможе Захід бути єдиним та твердим перед російською загрозою?” – написала Верещук.
“Твердість та єдність. Зрештою, тільки це має значення.Ми, в Україні, це вже добре засвоїли”, – наголосила віцепрем’єр.
Як відомо, з 18 червня “Литовські залізниці” припинили пропускати транзитні потяги з товарами, що потрапили під санкції ЄС. Вільнюс пояснив заборону отриманням роз’яснень від Єврокомісії, що транзит товарів, заборонених до ввезення в ЄС, стане порушенням санкцій.
російське мзс 20 червня викликало главу литовської дипмісії Віргінію Умбрасене і заявило їй рішучий протест у зв’язку з рішенням влади Литви заборонити транзит великої номенклатури вантажів у Калінінградську область. Було висунуто вимогу «негайного скасування рестрикцій». При цьому було заявлено, що “росія залишає за собою право на дії щодо захисту своїх національних інтересів”.
Міністерство закордонних справ Литви вручило тимчасовому повіреному у справах рф Сергію Рябоконю ноту, в якій детально роз’яснено застосування обмежувальних заходів Євросоюзу до деяких категорій товарів, що прямують транзитом у Калінінград.