Хто замовив замах на Шефіра? Аналіз часу замаху і дій стрілка дозволяє вибудувати логічні версії. Поліція і СБУ не зуміли за гарячими слідами затримати стрілка. Днями я за даними наших джерел опублікував інформацію, яка дуже багато може сказати про замах – дані про рідкісні патрони угорського виробництва. Стали публічними багато нових фактів, і можна, поспілкувавшись зі зброярами, вибудувати версію про те, хто замовив і кому це може бути вигідно.
Пише Юрій Бутусов.
Про що говорить використання спеціальних патронів і відсутність зброї на місці злочину?
Стрілець використовував рідкісну партію патронів калібру 7,62 мм угорського виробництва, які були офіційно завезені в Україну і продавалися під дозвіл. На перший погляд, це помилка – угорські патрони легко ідентифікуються. Але насправді стрілець і замовник діяли професійно, і ризик прорахували заздалегідь. Ці конкретно угорські патрони мають спортивне маркування, але по суті це бойові армійські патрони ПС зі сталевим сердечником. Вони мають набагато вищу пробивну силу, ніж звичайні мисливські патрони. Чому стрілець не використовував бронебійні патрони, які можна дістати на фронті, не використовував кулемет, який би просто розворотив машину? Тому що все це не забезпечувало скритність. Якби хтось випадково затримав стрілка до моменту замаху в районі засідки, він би легко довів, що його боєприпаси – офіційні. А насправді у стрілка були найпотужніші з офіційно дозволених для цивільних осіб в Україні патронів калібру 7,62 мм.
Висновок: підготовка до замаху була професійною, Стрілець дійсно хотів вбити водія і Сергія Шефіра, це не інсценування. Але на першому місці для стрільця була його власна безпека і можливість уникнути викриття.
Чи хотів стрілець вбити або це імітація?
Стрілець домігся високого рівня влучень по рухомій машині на швидкості 60 кмч – 14 влучень з 20. Він бив прицільно, поодинокими. Це означає, що він має хороші навички в стрільбі і регулярну практику. Дивно, що він відстрілявся при цьому не так точно, як дозволяла обстановка. Однак ми бачимо, що для цього були передумови. Водій стрілка відразу не помітив, тому що стрілець вибрав незручну позицію для стрільби лежачи, і постріли по машині виробляв з узбіччя занадто низько, це врятувало водія і шефіра. Здавалося, логічніше вийти ближче до дороги, стріляти в лобове скло або бити у верхню частину дверей. Але тоді, треба було б зайняти позицію для стрільби стоячи, і стрілка б виявили при перших же пострілах.
Висновок: ймовірність виявлення і затримання для стрілка була більшою загрозою, ніж промах по Шефіру. Це означає, що він хотів домогтися максимальної скритності своїх дій, щоб його не помітили з машини навіть в момент стрільби.
Так хто в такому випадку міг бути замовником?
Слідство зобов’язане перевірити всі версії. Але я скажу свою, яка заснована на вищевикладеному. Замах замовив хтось, хто сам особисто, або через довірених осіб має доступ і вплив на президента Зеленського і помічника президента Шефіра. Хтось, хто дуже хотів створити швидкий і максимальний резонанс на весь світ, поки президент знаходиться в США, на Генеральній Асамблеї ООН. Хтось, хто хотів шокувати Зеленського, щоб потім підштовхнути його до бажаних дій на тлі емоцій і жаху від загибелі друга, або навіть просто від обстрілу машини друга. Тобто це не якась дрібна сошка, не якийсь бандит, який раптом за щось вирішив помститися, це політична операція високого рівня.
Шукати замовника треба через пошук конфліктів в оточенні президента Зеленського. Думаю, таких конфліктів, які можна було б вирішити шляхом замаху на Шефіра, організованого таким чином, ми знаємо всього два.
По-перше, найочевидніше, це закон про олігархів, який ухвалили відразу після замаху. І тут звертає на себе увагу, що першим, хто висловив версію про замовника замаху – олігархів, був Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента Андрія Єрмака. Тобто інтерпретація причин замаху була задана миттєво.
По-друге, це тиск Росії, який чинить президент РФ Путін на Зеленського з метою домогтися припинення вогню на фронті, і схилити Зеленського до згортання бойових дій. Кремль у 2019-му вибудував пряму комунікацію з Зеленським через куратора України – заступника голови адміністрації президента РФ Дмитра Козака і главу Офісу президента Андрія Єрмака, і використовує цей канал інформації, щоб показати Зеленському безнадійність опору. Для Росії вбивство Шефіра під час перебування Зеленського в США – це страшний психологічний удар по нашому президенту, і можливість показати, що треба домовлятися, інакше в Києві відбудуться нові теракти і постраждають інші близькі Зеленському люди.
Не виключаю і інші сценарії, звичайно, але все це можна зробити, тільки якщо затримати стрілка і замовника, поки по гарячих слідах затримати нікого не вдалося. А поки думаю так.
