Василь Вовк заявив, що друга стадія війни буде жорсткішою, і пояснив, у чому саме це полягатиме.
Генерал-майор СБУ Василь Вовк впевнено заявив, що Кремль не перейменовуватиме “спецоперацію” у війну найближчим часом, бо йому це невигідно в інформаційно-пропагандистському плані.
“Ми і так на сьогоднішній день маємо війну. Якщо брати всі складові, то це війна – повномасштабна, широка. Назвали її “спецоперацією”? Ну як корабель назвеш, так він і попливе. Погано, даруйте, поплив. Але я не думаю, що вони сьогодні змінюватимуть назву цього корабля. Ні. Вони запустять другу стадію”, – висловив свою думку експерт в розмові з Наталею Влащенко.
На думку генерала, друга стадія буде жорсткішою.
“Деякі прояви цього ми вже бачимо. Я не хотів би нагадувати ці неприємні речі: Кривий Ріг, Харків. Я маю на увазі енергетичну інфраструктуру”, – пояснив Василь Вовк.
Потім він порекомендував усім українцям готуватися до важкої війни, яка, власне кажучи, і так іде, а також менше займатися шапкозакиданням.
Російський диктатор Володимир Путін розраховує за рахунок часткової мобілізації залатати дірки в армії РФ та поповнити лави окупантів новобранцями. Однак це навряд чи змінить ситуацію на полі бою на користь країни-агресорки.
До того ж час не на боці Путіна, оскільки мобілізованих потрібно підготувати, навчити та забезпечити новим спорядженням. Про це йдеться в аналітичній статті The Economist.
Поспіх у перекиданні мобілізованих на фронт призведе до того, що Путін засіє поле бою черговою порцією “гарматного м’яса”. Водночас Кремль не має зброї для більших сил вторгнення, не в останню чергу тому, що багато окупантів покинули техніку, коли тікали від контрнаступу Збройних сил України.
“Якщо їх розвернути занадто рано, вони загинуть натовпами. Їх можна було впровадити в наявні виснажені загони, щоб відновити їхню силу. Це полегшило б Росії оборону своїх рубежів, хоча, можливо, і не зробило б нових наступів”, – пише The Economist.
Зі свого боку Україна отримала вікно можливостей, під час якого західні партнери мають збільшити постачання озброєнь, включно з ракетами більшої дальності.
“Найкраща зброя НАТО не повинна використовуватися для нападу на саму Росію, але на частинах України, які Росія збирається незаконно анексувати, не повинні бути заборонені (для використання ракет. – Ред.). Захід також має навчати більше українських солдатів. У країні багато високомотивованих потенційних захисників, але поки що лише Велика Британія пропонує базову підготовку великій кількості людей”, – йдеться в матеріалі.
Аналітики зазначають, що інші члени НАТО мають поділити повноваження у сфері підтримки України. Зокрема, одні союзники повинні зосередитися на протиповітряній обороні, інші – на артилерії.
“Чим більше своїх земель Україна зможе відвоювати до прибуття російських підкріплень, тим сильнішою буде її позиція. Україна має підтримувати темп на полі бою. Мир настане, коли російські громадяни зрозуміють, що Путін програє і не може перемогти”, – пише The Economist.
Водночас військовий експерт американського видання Forbes Девід Акс вважає, що Путін оголосив часткову мобілізацію із відчаю, але ймовірність того, що новоприбулі на фронт росіяни серйозно вплинуть на перебіг подій, вкрай низька.
По-перше, у всіх цих людей дуже низька мотивація: усі, хто бажав піти на війну до України, уже зробили це, зокрема у складі контрактної армії.
“Силомыць мобілізовані, побачивши жахи цієї війни, за першої ж нагоди або здадуться в полон, або стануть дезертирами”, – пише він.
По-друге, армія наразі — це передовсім якісна та сучасна техніка. Де її взяти Росії — невідомо.
“Стародавні танки Т-62, які росіяни розконсервували цього літа, — лише превʼю прийдешнього технологічного регресу”, ― пише Акс.
По-третє, армією людей робить вишкіл, і на те, щоб із цивільного (навіть із військовою підготовкою за плечима) вийшов боєць, потрібно шість місяців тренувань.
Мобілізація в Росії, якщо вона взагалі відбудеться за планом, обернеться переповненими військкоматами, немотивованими та невмілими солдатами, яким бракує всього ― від взуття до провізії, і використанням зброї із середини минулого століття.
“Це не може не призвести до величезних втрат ― і, відповідно, до погіршення суспільно-політичного клімату в росії. Для більшості росіян Путін тривалий час грав роль доброго царя, але у звʼязку з останніми рішеннями цей імідж ризикує відійти в минуле. Мобілізація, більше за будь-який окремо взяти успіх України на полі бою, може наблизити кінець путінського правління ― і кінець війни”, – зазначив він.
