Аташе з питань оборони посольства Росії вдруге викликали до Міністерства оборони Великої Британії у зв’язку з неспровокованим вторгненням в Україну та діями Збройних сил Росії.
Про це йдеться у заяві Міноборони Британії.
“Заступник міністра оборони Лоуренс Лі висловив рішучий протест проти безперервних і невиправданих актів насильства, що здійснюються російськими військами проти ні в чому не винних цивільних осіб, і нагадав про зобов’язання Росії щодо Женевської конвенції”, – йдеться у заяві.
Заступник міністра наголосив, що школи, театри та лікарні не є військовими цілями.
“Він попередив, що Британія збиратиме докази військових злочинів, і повторив вимогу до Російської Федерації негайно вивести свої війська”, – зазначили у відомстві.
Раніше повідомлялося, уряди країн Європейського Союзу розглянуть питання про накладення нафтового ембарго на Росію у зв’язку з її вторгненням в Україну.
Прагнучи змусити президента Росії Владіміра Путіна вивести війська з України, ЄС разом із західними союзниками вже ввів низку санкцій, включаючи заморожування активів російського центрального банку.
“Ми працюємо над п’ятим раундом санкцій, і пропонується багато нових імен”, – сказав високопоставлений дипломат ЄС на умовах анонімності.
Уряди ЄС розпочнуть обговорення між міністрами закордонних справ у понеділок, потім президент США Джо Байден прибуде до Брюсселя в четвер на саміти з 30 союзниками по НАТО, а також ЄС і у форматі Групи семи (G7), включаючи Японію.
Чотири раунди санкцій ЄС, запроваджені протягом останніх трьох тижнів, у тому числі проти 685 росіян і білорусів, а також проти російських фінансів і торгівлі, поки що не змусили Кремль змінити курс в Україні.
Це залишає перед блоком економічно найважчий вибір відмови від російської нафти, як це зробили Сполучені Штати та Велика Британія, але не 27 країн ЄС.
Дипломати повідомили Reuters, що країни Балтії, включаючи Литву, наполягають на введенні ембарго як наступного логічного кроку, тоді як Німеччина застерігає від надто швидких дій через і без того високі ціни на енергоносії в Європі.Москва попередила, що санкції ЄС щодо російської нафти можуть спонукати її до закриття магістрального газопроводу до Європи. ЄС покладається на Росію на 40% свого газу, а Німеччина одна з найбільш залежних економік ЄС. Німеччина також є найбільшим покупцем російської нафти в ЄС.
Усі рішення щодо санкцій ЄС вимагають консенсусу. Франція, яка очолює шестимісячне головування в ЄС, ймовірно, виявиться вирішальною. Президент Еммануель Макрон заявив, що якщо ситуація в Україні погіршиться, не повинно бути “табу” щодо санкцій. Дипломати заявили, що російська атака хімічною зброєю в Україні або потужне бомбардування Києва може стати причиною енергетичного ембарго.