Бої за Вугледар продовжуються. Окупанти намагаються штурмом взяти місто, зазнаючи тяжких втрат. Лікарні на окупованих територіях забиті пораненими російськими військовими, туди навіть не пускають цивільних для отримання медичної допомоги, бо росіяни бояться диверсій. Тим часом збільшується кількість дезертирів, зокрема серед зеків та новомобілізованих, які зі зброєю в руках біжать на територію Росії. Що зараз відбувається на фронті – в ефірі «Апостроф TV» розповів прес-офіцер 112-ї бригади територіальної оборони ЗСУ Андрій Ковальов.

Окупанти активно обстрілюють Вугледар та ведуть наступ, зазнаючи великих втрат. Ось тільки під Бахмутом Росія знищеними поклала своїх солдатів більше, ніж за дві Чеченські війни. І тут точаться важкі бої, але Вугледар стоїть, росіянам не вдається взяти його.

Окупанти ж дотримуються своєї тактики – рівняти українські міста із землею, руйнуючи будинки. Те, що росіяни робили у Сирії, зараз роблять в Україні.

За словами Ковальова, окупанти зараз активізувалися на Запорізькому напрямку, також у напрямку Вугледара, але жодних успіхів у них там немає. Навпаки, йдучи в наступ, вони зазнають колосальних втрат. Наразі лікарні на окупованих територіях забиті пораненими росіянами. Медустанов уже не вистачає, тому вони перетворюють на шпиталі школи, садки та ПТУ.

Що ще важливо, українці на окупованих територіях не можуть отримати медичної допомоги у цих лікарнях, бо окупанти їм просто заборонили туди заходити. Очевидно вони бояться диверсій. Також спостерігаємо, що лікарі на окупованих територіях не йдуть на співпрацю з росіянами, тому їм доводиться завозити своїх лікарів із Ростовської області та з окупованого Криму.

“Також ми фіксуємо велику кількість дезертирства серед російських окупантів, зокрема, на Херсонському та Запорізькому напрямках. Росіяни зараз під виглядом нібито антидиверсійних акцій проти українських диверсантів проводять обшуки на окупованих територіях, розшукуючи своїх дезертирів. Як знаходять, то розстрілюють на місці”, – зазначив Ковальов.

За його словами, фронт намагаються залишати і зеки, і новомобілізовані. Були факти, що російські зеки, які призиваються до лав РФ, бігли через Луганщину і Донеччину, переходили безконтрольно кордон з РФ. У місцевих Telegram-каналах Білгородської чи Курської області часто публікують повідомлення чи орієнтування, що поліція розшукує дезертирів, які просто зі зброєю повертаються на територію Росії.

Практика загороджувальних загонів використовується в найбільш гарячих точках, особливо активно її використовує ПВК «Вагнер». І треба сказати, що Пригожин та його ПВК постійно себе протиставляли Міноборони та ВС РФ. І ось, коли Путін дозволив Пригожину брати в ПВК російських в’язнів, так само захотіли і в Міноборони, і їм дозволили офіційно закликати зеків до лав РФ. Тож зеки тепер не лише у складі «Вагнера». Російська армія зазнає величезних втрат, тому сили вони поповнюють, зокрема, за рахунок зеків.

Білорусь і надалі підтримує російську агресію, надаючи їм військову інфраструктуру, полігони, аеродроми та інше. Щодо білоруських військових, то поки що в мене немає такої інформації. Але є припущення, що в РФ є сполуки, зокрема десантні, які мають почесну назву «Вітебська». Можливо, прочитавши назву Вітебськ на шевронах, могли подумати про Білорусь. Але хочу нагадати, що дуже багато з’єднань ВС РФ носять почесні назви, отримані ще за часів Другої світової війни, і там є і «Київська» бригада, і «Вітебська» бригада та інші.

Просто, якби туди справді могли приїхати військові з Білорусі, вони, напевно, зняли б свої шеврони. При тому, що росіяни ще в боях за Київ активно використовували свої нашивки, а вже зараз їх знімають та приховують свою приналежність до якоїсь частини. Це робиться, щоб під час взяття в полон їх було важче ідентифікувати.