Напередодні вже історичної зустрічі Байдена і Путіна в українців були надто високі очікування щодо результатів цих переговорів. Але, на  жаль, сподівання розвінчалися вже під час роздільних  прес-конференцій двох президентів, пише політичний експерт Олег Петровець для УП, передаємо в оригіналі.

Як виявилося, на прес-брифінгу Україну згадували побіжно, практично не приділяючи уваги темі нашого вступу до НАТО. А для нас це питання було найважливішим і визначальним щодо подальшої міжнародної політики держави наступні три-п’ять років.

Щодо Росії – то очевидно, що позиція Кремля по відношенню до війни на Донбасі залишилася незмінною. Путін, як і раніше, єдиним варіантом розв’язання конфлікту вважає виконання Мінських домовленостей, які, у свою, чергу, для нас є абсолютно неприйнятними.

Тобто, м’яко кажучи, ми були не головним питанням на цій зустрічі і наші інтереси не цікаві нікому, окрім нас.

Як зазначено вище, “Мінськ” для Путіна – єдиний вихід із ситуації з Донбасом. Для нас – це неробочий варіант.

Але Путін буде вперто стояти на своєму і намагатися завуальовано тиснути на Байдена, маніпулюючи важливими для США темами.

Тиснути з якою метою? Щоби США почали схиляти керівництво України до чіткого виконання Мінських домовленостей за Кремлівським сценарієм. Інакше – ніякого спільного розв’язання проблем з Арктикою, ядерним роззброєнням і партнерством із Китаєм.

Тобто, якщо Росія і США домовилися щодо України, то Байден у Білому домі буде вимагати від Зеленського наступних кроків:

Переговори із самопроголошеними бойовиками.

Що теоретично є абсурдним, адже ватажки ДНР і ЛНР – не є офіційно визнаним керівництвом окупованих територій. Натомість очевидно, що де-факто Росія, як ляльковод, рулить всіма процесами в “республіках”.

Надання особливого статусу.

Що є фактично розподілом українських територій в перспективі та загрожує нашій територіальній цілісності. І тут вже мова йтиметься не тільки про Схід, а й про Захід і Південь.

Амністія бойовиків.

Питання – чи життєздатна ця пропозиція в дії? Адже у амністованих буде лише два варіанти “відходу”: ганебно залишити територію Україні та переїхати за кордон або ж залишитися та піддати себе небезпеці зі сторони обурених  патріотів, які ненавидять сепаратистів.

Ймовірно, якщо Зеленський погодиться виконати всі ці кроки, Байден пообіцяє йому участь США в Нормандському форматі.

Президенту ж США цікаві лише інтереси його країни. І ніяка війна в Україні не стане причиною для зміни вектору американської міжнародної політики. Але, використавши українське питання, він зможе виторгувати у Путіна щось для себе.

В цьому США і Росія дуже схожі. Це дві потужні супердержави, які опікуються лише своїми інтересами. І заради досягнення результату здатні навіть почати військове вторгнення на територію іншої держави. Це історичний факт.

Що далі робити нам? Побачимо, чи погодиться Зеленський з вищевказаними умовами.