Напередодні вже історичної зустрічі Байдена і Путіна в українців були надто високі очікування щодо результатів цих переговорів. Але, на жаль, сподівання розвінчалися вже під час роздільних прес-конференцій двох президентів, пише політичний експерт Олег Петровець для УП, передаємо в оригіналі.
Як виявилося, на прес-брифінгу Україну згадували побіжно, практично не приділяючи уваги темі нашого вступу до НАТО. А для нас це питання було найважливішим і визначальним щодо подальшої міжнародної політики держави наступні три-п’ять років.
Щодо Росії – то очевидно, що позиція Кремля по відношенню до війни на Донбасі залишилася незмінною. Путін, як і раніше, єдиним варіантом розв’язання конфлікту вважає виконання Мінських домовленостей, які, у свою, чергу, для нас є абсолютно неприйнятними.
Тобто, м’яко кажучи, ми були не головним питанням на цій зустрічі і наші інтереси не цікаві нікому, окрім нас.
Як зазначено вище, “Мінськ” для Путіна – єдиний вихід із ситуації з Донбасом. Для нас – це неробочий варіант.
Але Путін буде вперто стояти на своєму і намагатися завуальовано тиснути на Байдена, маніпулюючи важливими для США темами.
Тиснути з якою метою? Щоби США почали схиляти керівництво України до чіткого виконання Мінських домовленостей за Кремлівським сценарієм. Інакше – ніякого спільного розв’язання проблем з Арктикою, ядерним роззброєнням і партнерством із Китаєм.
Тобто, якщо Росія і США домовилися щодо України, то Байден у Білому домі буде вимагати від Зеленського наступних кроків:
Переговори із самопроголошеними бойовиками.
Що теоретично є абсурдним, адже ватажки ДНР і ЛНР – не є офіційно визнаним керівництвом окупованих територій. Натомість очевидно, що де-факто Росія, як ляльковод, рулить всіма процесами в “республіках”.
Надання особливого статусу.
Що є фактично розподілом українських територій в перспективі та загрожує нашій територіальній цілісності. І тут вже мова йтиметься не тільки про Схід, а й про Захід і Південь.
Амністія бойовиків.
Питання – чи життєздатна ця пропозиція в дії? Адже у амністованих буде лише два варіанти “відходу”: ганебно залишити територію Україні та переїхати за кордон або ж залишитися та піддати себе небезпеці зі сторони обурених патріотів, які ненавидять сепаратистів.
Ймовірно, якщо Зеленський погодиться виконати всі ці кроки, Байден пообіцяє йому участь США в Нормандському форматі.
Президенту ж США цікаві лише інтереси його країни. І ніяка війна в Україні не стане причиною для зміни вектору американської міжнародної політики. Але, використавши українське питання, він зможе виторгувати у Путіна щось для себе.
В цьому США і Росія дуже схожі. Це дві потужні супердержави, які опікуються лише своїми інтересами. І заради досягнення результату здатні навіть почати військове вторгнення на територію іншої держави. Це історичний факт.
Що далі робити нам? Побачимо, чи погодиться Зеленський з вищевказаними умовами.
