Російська ненависть слугувала «спусковим гачком» для вторгнення в Україну. На цьому наголосив радник постійного представництва України при ООН Сергій Дворник на засіданні Ради Безпеки ООН.
«Трибунал також має сприяти процесові морального покаяння та глибокого осмислення ролі її та її армії у звірствах, скоєних в Україні», – заявив дипломат.
За словами Дворника, Україна закликає всі держави ООН активно долучитися до процесу забезпечення правосуддя щодо російської агресії та притягнення винних до відповідальності.
Він розповів членам Радбезу про страту російськими військовими військовополоненого Олександра Мацієвського після того, як він вигукнув «Слава Україні!»
«Я хотів би, аби його ім’я прозвучало тут, у залі Ради Безпеки ООН. Символ відданості своїй країні та гідності перед лицем смерті. Гідності, яка нині є сутністю українського духу, поняттям, російський еквівалент якого – «достоинство» – має бути позначене як архаїчне у сучасних виданнях російських дипломатичних словників», – сказав дипломат.
Дворник зазначив, що це вбивство є ознакою «справжньої ненависті, яка цілеспрямовано розпалювалася десятиліттями». москва поширює через РБ ООН «сфабриковані історії», а сама демонструє «ненависть до цілого народу, що слугувала спусковим гачком для вторгнення в суверенну країну і вчинення там воєнних злочинів і злочинів проти людяності», сказав він.
Дипломат зауважив, що російська делегація цілеспрямовано засипає спамом Раду Безпеки ООН, так само як здійснює ddos-атаки у кіберпросторі.
«Цей російський спам демонструє її слабкість і брак переконливих аргументів. Він також зумовлений страхом перед відповідальністю за скоєні злочини та усвідомленням того, вона неминуча», – додав український дипломат.
Він нагадав, що під час Нюрнберзького процесу до відповідальності були притягнуті не лише нацистські високопосадовці, воєначальники та дипломати, а й пропагандисти. Нацисти, так само як нинішня російська влада, зробили твердження про утиски німців за кордоном одним із центральних елементів своєї пропаганди. Брехливі заяви про нібито дискримінацію німців використовувалися як виправдання агресії, анексії та звірств.
«Так багато подібного з російським курсом, у тому числі тут, у Раді Безпеки, приводить до висновку, що кремлівський злочинний режим також має опинитися на лаві підсудних після воєнної поразки в Україні», – підкреслив він.
Також зазначимо, що Україна прагне прописати у проєкті резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо відповідальності за воєнні злочини в України та підтримку спецтрибуналу проти росії фразу “міжнародний механізм засудження за злочин агресії” і розраховує на ухвалення документа у квітні.
Про це розповів головний консультант кабінету керівника Офісу Президента Олег Гавриш під час пресконференції в Укрінформі.
“У нас є бажання дещо посилити цю резолюцію, проєкт, який маємо. Наприклад, ми боремось за те, щоб там з’явилась фраза “міжнародний механізм засудження за злочин агресії”. Це важливо, тому що підкреслює, що буде не гібридний трибунал, а трибунал, який ми хочемо створити. Над цим іде зараз робота і попередньо в квітні ця резолюція, якщо все буде гаразд, буде голосуватися”, – сказав Гавриш.
Своєю чергою посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ Антон Кориневич зауважив, що наразі питання щодо проєкту резолюції про відповідальність за найтяжчі міжнародні злочини, вчинені на території України, що має включати і положення з підтримки створення трибуналу, опрацьовується, Україна перебуває у постійних консультаціях з міжнародними партнерами.
Тим часом Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба розповів, що кількість країн, які долучаються до групи щодо створення спеціального трибуналу для Росії, зросла до 32. Про це він повідомив у своєму мікроблозі у Twitter.
“Ще дві країни приєдналися до коаліції зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Тепер 32 держави працюють разом над притягненням до відповідальності найвищого політичного і військового керівництва Росії. Путін та його поплічники постануть перед судом”, – написав Кулеба.
Відомо, що 26 січня відбулося перше засідання групи, в якому взяла участь 21 держава. Друге засідання запланували на 21-22 березня. Воно пройде у Страсбурзі.