Радник глави Офісу Президента Олексій Арестович опублікував пост у своїх соц мережах, де розповів чому не варто засмучуватся через відхід наших військ із Лисичанська-Сєвєродонецька.
Він зазначає, що оборона Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації (СДЛ) – це успішна (!) військова операція;
Її головними завданнями були:
– скувати основні сили противника,
– завдати їм втрат,
– виграти час для постачання західного озброєння та вдосконалення другої лінії оборони,
– Створити умови для наших наступальних дій на інших ділянках фронту.
Арестович підкреслює, що всі завдання операції – виконані: Хімарси тут, втрати у росіян жахливі, друга лінія оборони в готовності, ЗСУ веде контрнаступні дії на трьох (!) ділянках фронту: під Вугледаром, на Запорізькому напрямку та Херсонському.
Ще раз – росіяни на трьох (Харків, Ізюм, Бахмут) і ми на трьох.
Місяць тому ми вели на одному-двох, а вони на п’яти.
Одне з головних досягнень цієї операції – це зламаний червоноармійський стереотип «ні кроку назад», який вісім років за інерцією давив над нашою військовою думкою і коштував нам і Іловайська, і падіння ДАПу, 32 блокпоста.
Олексій Арестович наголошує, що злам стереотипу – це дуже дорогого варте.
Це – народження національної військової школи.
Нам потрібно воювати, як козаки – хитрістю та маневром.
Українській армії не потрібно доводити її стійкість в обороні (вона її вже сього разу довела), українській армії треба поховати російську.
Що і відбувається.
Лізячи на шматок мокрого цукру СДЛ, російська армія зазнала втрат, які обесмислюють будь-які досягнення – взявши районний центр, втратили перспективу перемоги у війні.
Лисичанськ ми повернемо.
Вони, свою спущену в могилу “велич” – ні.
Крім того, відведення підрозділів ЗСУ з Лисичанська є вимушеним, проте правильним заходом, який дозволить зберегти життя українським військовим. Про це у своєму телеграм-каналі пише журналіст та блогер Денис Казанський, коментуючи невдоволення великої кількості користувачів у соціальних мережах.
“Бачу, що багато хто як свідомі люди сприйняли відступ ЗСУ з Луганської області чи не як зраду. Читаю: “Здали, віддали”. Вже мовчу про те, що критикувати армію після того, що вона вже зробила, просто аморально. Складається враження. ніби люди не вміють читати карти.
Очевидно, що біля Лисичанська почав утворюватися “мішок”, який уже майже перетворився на котел. І єдиним правильним кроком було виведення військових із цього мішка, причому, якби Лисичанськ продовжували утримувати і котел таки утворився б, ті ж люди почали б писати, що наших навмисно здали, завели в оточення тощо”, – зазначив він.
Як зазначає Казанського, відведення підрозділів ЗСУ дозволить зберегти життя українським військовим, які згодом стануть силою для звільнення окупованих територій: “Для України головне завдання – збереження людей. Решта (зброя, снаряди, гроші) буде поповнюватися, а люди незамінні. Це Росія може дозволити собі гнати на забій у лобові атаки своїх військових та невдах із “мосенками”, яких наловили на Донбасі. Там людей ніхто не цінує та не вважає. Україна ж своїх людей має берегти. Тим самим ми й відрізняємося від російського світу. Місто та область можна повернути. Людей – неможливо”, – наголосив він.