Президент Литви Гітанас Науседа зазначив, що з переміщенням групи Вагнера до Білорусі зростає ризик появи “вагнерівців” серед нелегальних мігрантів, які продовжують спроби потрапити на територію ЄС.
Про це він сказав у подкасті видання Politico.
За словами литовського президента, Захід має проаналізувати всі ризики, що постають з переміщенням Євгєнія Пригожина і його ПВК “Вагнер” до Білорусі, і готуватися до них.
“Одного дня серед цих нелегальних мігрантів можуть з’явитися “вагнерівці”. Чи готові ми до такого виклику? Такої ймовірності теж не можна виключати”, – зазначив Науседа.
За словами президента Литви, розвідка поки не має інформації про те, що до Білорусі, крім самого Пригожина, приїхали ще значні сили “вагнерівців”, але закликав готуватися до цього.
“Ми маємо розуміти, що нелегальна міграція, чи інструменталізована міграція, яку використовують такі тирани як Александр Лукашенко чи Владімір Путін – це зовсім інша міграція. І на такий вид міграції теж потрібні рішення”, – додав Гітанас Науседа.
З літа 2021 року режим Лукашенка організував гібридну міграційну кризу на кордонах європейських сусідів Білорусі, сприяючи прибуттю на кордон людей з Африки та Близького Сходу. Країни Балтії і Польща вважають це помстою за жорстку позицію щодо репресій Лукашенка проти білоруської опозиції і громадянського суспільства.
Після того, як кордон Литви таким чином перетнули понад 4 тисячі мігрантів, країна змінила законодавство, щоб прикордонники могли розвертати мігрантів на кордоні. Відтоді на територію не впустили близько 20 600 осіб.
Польські прикордонники нещодавно повідомили про інцидент, коли у них стріляли з білоруського боку.
Польща вже заявила, що укріплює кордон із Білоруссю через анонсоване переміщення туди “вагнерівців”.
Віцепрем’єр Польщі зазначив, що група Вагнера в Білорусі, яка, за оцінками, може налічувати близько восьми тисяч бійців, створює “принаймні потенційно нову” ситуацію.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що на саміті у Вільнюсі слід відмовитися від плану дій щодо членства, це пришвидшило б вступ України до НАТО.
«Україна буде членом НАТО. Литва підтримує членство України в НАТО. У Вільнюсі має бути дуже ясно сказано, що Україна є невід’ємною частиною євроатлантичної архітектури НАТО і так само має бути відкрита дорога, як цього досягти. Також відмовитися від плану (плану дій для членства – ред.). Це пришвидшило б вступ до НАТО», – сказав він на брифінгу в Києві.
За його словами, напередодні він та інші представники-країн НАТО зустрілися у Гаазі.
Президент України Володимир Зеленський 28 червня провів у Києві двосторонні зустрічі із президентом Литви Гітанасом Науседою та президентом Польщі Анджеєм Дудою. Під час зустрічей скоординували позиції напередодні саміту НАТО у Вільнюсі.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.
Києву вже обіцяли майбутнє членство на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році, і з тих пір альянс постійно повторював, що його двері залишаються відкритими. Але ніколи не пропонував шлях або, говорячи термінами НАТО, План дій щодо членства.
Водночас Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО в травні 2022 року через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Для вступу до альянсу необхідне схвалення всіх його членів. Фінляндію прийняли до НАТО вже в квітні 2023 року. Заявку Швеції досі не ратифікували Угорщина та Туреччина.
