Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко поділився успіхами Збройних Сил України внаслідок контрнаступальних операцій. Однак він звертає увагу, що треба пам’ятати, якою ціною дається кожен метр звільненої території.
Про стрімкі просування не варто говорити, адже будь-яке просування повинне бути зваженим, каже експерт.
На Бахмутському напрямку у росіян велика кількість ліній оборони й позицій, які треба проходити. Тож швидкий прорив навряд чи буде. Життя українських військовослужбовців – головне. Тому ЗСУ поступово звільнятимуть окуповані території.
Зараз наші бійці зачистили правий берег каналу на південь від Бахмута й просуваються у районі Кліщіївки. Вона вже у зоні ближнього стрілецького бою,– зазначив Коваленко 24 каналу.
На думку військо-політичного оглядача, після зачистки правого берега біля Курдюмівки розпочнуться цікаві події. Буде вихід на трасу 0513 – південного логістична артерія, а також відкривається шлях на Горлівку.
Ймовірно, через деякий час Сили оборони візьмуть під контроль трасу 0513, яка впирається в М03. Тоді буде перерізана північна логістика росіян. Окупанти не зможуть через північ тікати в напрямку Підгородного. Так, російські загарбники опиняються у замкненому просторі й зможуть тікати лише через річку Бахмутка.
“Саме місто, як на долоні для нашої артилерії. Росіяни поступово опиняються у Бахмуті в пастці. Якщо вони зараз не почнуть тікати, то для них все може закінчитися набором цифр 200, 300, 400”, – сказав Коваленко.
Сили оборони продовжують просування у Запорізькій області. Українські бійці вже майже вийшли на другу лінію оборони, особливо у напрямку Оріхів – Роботине. Також продовжуються успішна діяльність ЗСУ в районі Парасковіївки та напрямку Василівки.
На межі між Запорізькою та Донецькою областями по річці Мокрі Яли та у напрямку Старомлинівки є результати, особливо на правому та лівому берегах.
Також, як зазначає Коваленко, зараз багато розмов і питань про те, що являють собою лінії оборони окупантів і чи буде СОУ легше після прориву першої лінії?
Скажу так – легко не буде ніколи, це війна.
Перша лінія оборони, яку наші ЗМІ стали правильно називати смугою забезпечення це і справді дуже складна ділянка для прориву. Вона відрізняється тим, що тут найвищий рівень мінно-фугасних загороджень, крім решти, типу секретів з ПТРК і т.д.
Для прориву саме в цій зоні застосовувалися БМП M2 Bradley і Leopard 2 – тому що для таких дій потрібна була техніка, що гарантує максимальне збереження життів екіпажу і десанту. І саме цим обумовлена неквапливість просування СОУ у смузі забезпечення.
Друга лінія оборони – основна. Попри те, що вона називається основною, тут концентрація мінно-фугасних загороджень менша і розміщується в основному артилерія, що прикриває першу лінію вогнем, а також основні сили та засоби окупаційних військ.
По суті, смуга забезпечення призначена для гальмування, або зовсім зупинки просування сил противника. У нашому випадку, смуга забезпечення дійсно гальмує наше просування, але не зупиняє його. І є ще один важливий нюанс.
Російське командування задіює резерви з другої лінії, для посилення першої, фактично, з другої половини червня. У той же час СОУ досі діють у смузі забезпечення підрозділами обмеженого функціоналу, без залучення основної ударної групи.
Третя лінія – тилова. Вона створена для вирішення як питань із забезпеченням другої та першої ліній, так і для розміщення запасних позицій, необхідних військам при відході з першої та другої ліній. Але ці позиції облаштовані гірше, ніж на перших двох лініях оборони.
У свою чергу, після активізації СОУ в смузі забезпечення, розкрилася не лише друга лінія, яка задіяла артилерію, тим самим видавши її позиції, що послужило встановленню рекорду зі знищення стволів агресорів, а й розгорнулося відпрацювання по третій лінії, тиловим об’єктам.
Так, у червні також були встановлені рекорди за кількістю знищених коштів ППО окупантів, рекорд знищеної спецтехніки, а також другий результат за всю війну за кількістю знищеного автомобільного транспорту. І це все ефект тиску від першої до третьої лінії.
Ось, що собою представляють лінії оборони окупантів. І дії ЗСУ на певній ділянці не означають, що вони не зачіпають ділянки за кілька десятків кілометрів від основної локації бойових зіткнень. Все відбувається комплексно та планомірно.
