Щойно! Бойко вже там – разом з Порошенком. Він не залишив їм шансів – розніс сивочолого. Почалось

Клацав канали, випадково потрапив на канал “Прямий”, пише екс-нардеп Семенченко.

А там в прямому ефірі щосили піарять ОПЗЖ і Бойка. А потім будуть кричати що якщо не проголосуем за сивочолого то до влади прийде ОПЗЖ і путин_нападе. #Реванш)) Боротьба нанайських хлопчиків. Кожен дурить свою аудиторію, лякає один одним, а потім збирають гешефти на поле чудес. У країні дурнів.

Також, Семенченко зазначив:

Не підтримую погроз відправити когось з ворогів України “До Ростова”. Одних вже відправили. І що отримали? Купу озлоблених емігрантів які допомагали Пуйлу фінансувати війну в 2014. А потім і п’яту колону всередині України. Якщо мова йде про ворогів України пропонувати відправити їх до їхніх господарів можуть тільки глибоко наївні люди. По суті це антиукраїнські заклики. Квиток ворогам України треба купувати не до Ростова, а в Лук’янівське СІЗО. Ну або на на Місяць при спробі втечі. Звичайно, при сучасному рівні активності людей це все носить тільки теоретичний характер. Але будь-яка практика в майбутньому (без готової теорії) завжди буде кульгати на обидві ноги. Тому підтягнути цю теорію ніколи не завадить. Навіть напередодні Нового року.

Варто зазначити, що раніше Семенченко зазначав:

1 січня – щорічний марш в день народження Бандери. Але я особисто на марші не піду. Поважаю Степана Бандеру як борця за свободу України. Його портрет був у нас в таборі на Грушевського поки не згорів у день штурму 3 березня 2018 року. Поважаю червоно чорний прапор. Він висів у нас в таборі поки його не затоптали спецназівці МВС після того як закинули в автозаки останнього захисника цього табору. Поважаю деяких з тих хто ходить на ці марші. Бачив їх на війні, блокаді, поруч з нами на протестах, на судах у добровольців. Поважаю і люблю Україну. Її я захищав на Майдані і на фронті. Чому ж не піду?

Та тому що одного такого маршу було б достатньо щоб закінчити з режимом внутрішньої окупації. Якщо всерйоз. І в 2014 після Іловайська і Мінська. І в 2015 після Дебальцева і “особливого статусу в Конституцію”. Після репресій проти добровольців, торгівлі на крові, корупції і мародерства під час війни, після того як ветеранів ставили на коліна беркута на Груші. Ми не віримо в мирні марші. Як не вірив в них і той з ім’ям якого вони проводяться. Україна буде вільною незалежною, багатою країною. Але за це треба буде платити кров’ю, домагатися і захищати це зі зброєю в руках. Всьому свій час. Слава Україні.