Вихідці з «Нафтогазу» рвуться до уряду. Хто ж у підсумку прийде до фінішу першим?

Поки «слуги народу» шукають голоси для повторного голосування за призначення першим віце-прем’єром–міністром енергетики Юрія Вітренка, Банкова готує альтернативний кадровий сценарій за участю ще одного «нафтогазівця». Команда президента розглядає колишнього соратника Вітренка, голову НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, як ймовірного наступного прем’єр-міністра. Поштовх для такого сценарію дають останні події за океаном…

Сам Коболєв став за роки правління державним холдингом дуже заможною людиною і вже може дозволити собі погратись у політику, не зв’язуючи себе зобов’язаннями з різноманітними закулісними спонсорами.

Перед очима у Коболєва – приклад його колишнього соратника та партнера Юрія Вітренка, якого теж сватали у прем’єри. Причому поки що цей приклад не дуже вдалий. Спроба обрати Вітренка першим віце-прем’єром та міністром енергетики була здійснена 17 грудня минулого року та провалилася – кандидатура набрала лише 186 голосів, з яких «слуги народу» дали 153. Не голосував і голова Верховної Ради Дмитро Разумков, який дорікнув Вітренку неадекватними багатомільйонними преміями, отриманими за виграш у Росії справи в Стокгольмському арбітражі. Схожими мотивами керувались і багато інших «слуг», що не підтримали кандидатуру, плюс свою невидиму руку до провалу Вітренка доклав енергетичний монополіст Ринат Ахметов, який хоче бачити на цій посаді прогнозовану для себе людину.

Who is mr. Kobolev?

А от колишній соратник і компаньйон Вітренка Коболєв (нині вони ворогують) поки перебуває у тіні кадрових гонок. Проте докази того, що топменеджера «Нафтогазу» готують до підвищення, вже є.

У розпорядженні «Главкома» опинились фрагменти опитування, яке проводить солідна маркетингова компанія «Kantar Україна» (до її складу входить відома компанія TNS Ukraine). Респондентам пропонується дати відповідь на цілу низку питань стосовно персони Коболєва, а також оцінити професійні якості голови правління «Нафтогазу».

Як бачимо, діапазон оцінок, запропонований респондентам, дуже різноманітний: «сильний лідер», «ефективний дипломат», «патріот України», «борець з корупцією», «людина з хорошою репутацією», «людина, якою я захоплююся»… Всі – хоч до рани прикладай. З неоднозначних характеристик тільки одна та й та дуже розмита – «людина, яка говорить в ЗМІ більше, ніж робить в реальності».

Цілі, заради яких робляться такі «репутаційні» опитування, можуть бути різними. Зокрема, серед послуг, що надає «Kantar Україна», – «надійні підходи до виміру та аналізу громадської думки, оцінки потенціалу політичних кандидатів і партій, оптимізації політичного позиціонування». Посада керівника НАК давно є політизованою, але Коболєву, в кишені якого контракт на роботу на кілька років вперед, навряд чи саме тепер необхідно з’ясовувати ставлення українців до себе. Тому висновок один: глава «Нафтогазу» оцінює свої перспективи у «чистій політиці».

Прізвище Коболєва не вперше згадують як кандидата на майбутнього голову уряду, тим більше, є впливові кола, на які він може спиратися. Так, колишній посол США в Україні Марі Йованович свого часу відверто підтримувала главу НАК у війні з експрем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, і контракт голови «Нафтогазу» з захмарним окладом уряд в результаті продовжив. Ані Йованович, ані Гройсман – вже не при посадах в Україні, а от Коболєв свою кар’єру призупиняти не збирається.

Не можна стверджувати, що згадане вище опитування замовляв сам Коболєв. За інформацією «Главкома», ставлення народу до потенційних кандидатів на місце прем’єра регулярно заміряють саме в Офісі президента. Але те, що Коболєв вкладається у власний імідж та піар, добре помітно. Наприклад, судячи зі змісту його сторінки в «Вікіпедії», більшого реформатора, наповнювача держбюджету та борця з корупцією годі й шукати.

Щодо ймовірності майбутніх прем’єрських вершин Коболєва виникає резонне питання: навіщо йому змінювати тепле місце в «Нафтогазі», хай і зі зменшеним удвічі окладом і урізаними преміями, на «електричний стілець» в уряді?

Павло Вуєць, «Главком»