Нещодавно Москва стягнула до українських кордонів найбільшу кількість військ з 2014-го року. Після цього Вашингтон привів у повну бойову готовність європейську армію і пригрозив новими санкціями. Але навіщо взагалі була ця гра на слабо? Розбиралися в цьому Факти тижня, передаємо в оригіналі.

Популярна думка, що телефонні дзвінки на найвищому рівні, заклики лідерів Великої Сімки та загроза нових санкцій змусили Путіна відступити, правильна лише почасти.

У Кремля було кілька завдань і сценаріїв. Перший – репетиція великої війни. Спочатку української, а потім і загальноєвропейської.

Друге завдання і потенційний сценарій – це локальний бліцкриг зразка початку російсько-української війни. Робили це, щоб отримати політичні поступки Києва, нарешті закріпити в Конституції особливий статус Донбасу і провести місцеві вибори без українського контролю над кордоном.

– Путін хотів показати, що він може рубанути дуже швидко. За лічені дні, за лічені години накопичити сотню тисяч військових на кордоні. Продемонструвати Києву, що поки він не член НАТО, йому ніхто не допоможе. Отже, у України немає жодних варіантів, окрім того, щоб домовлятися з Росією, – стверджує екс-заступник помічника Генерального Секретаря НАТО Джеймі Ши.

Як на початку російської агресії, так і зараз ніякий Захід за нас воювати не буде. Але українська армія зразка 2014-го і 2021-го року – це теж дві великі різниці.

До того ж, американський Конгрес зараз обговорює військову допомогу Україні у 300 млн $ з ракетами Джавелін та Петріот. Також Туреччина погодилася постачати нам дрони.

Окрім цього, Захід почав серйозно обговорювати санкційний батіг, яким вдарить Росію у разі нового вторгнення до України – накласти на Москву енергетичне ембарго, відключити від світової міжбанківської системи СВІФТ та ввести санкції проти найближчих до Путіна олігархів.

Схоже, Путін не стільки боїться війни з Україною, скільки остаточно спалених мостів із Заходом. Через те почасти і відмовився від запланованого бліцкригу.

Але чи дійсно Росія відвела війська? Аналітики кажуть, що на місця постійної дислокації нині повернулися лише десантники та морські піхотинці, які проводили маневри на полігоні Опук у Криму. Усі інші бійці та техніка залишаються на місцях.

Путін цього тижня також видав наказ про масштабні військові збори резервістів. Відтак європейські армії теж лишаються на позиціях.

Однак Банкова та Кремль почали підготовку до можливої зустрічі Зеленського з Путіним, яка нібито запланована на середину червня. Зеленський запропонував зустрітися аби понизити ескалацію на кордоні та лінії розмежування, Путін відповів, що Донбас обговорювати не буде.

Місцем зустрічі український президент пропонує Донбас, російський – Москву. Нейтральним майданчиком цілком може стати Ватикан.

Тим часом напруга на українських кордонах вилилася у цілком конкретні результати: Росія перевірила готовність своєї армії до великої війни, протестувала реакцію опонентів і вибила з Байдена зустріч тет-а-тет.

Україна ж мобілізувала свої сили і дала зрозуміти, що буде відбиватися. Колективний Захід посилив підтримку Києва, пригрозив Москві новими санкціями і прозоро натякнув, що реакція на нову агресію буде жорсткішою ніж у 2014-му.

Україна все частіше нагадує, що її просто необхідно прийняти до Північно-Атлантичного альянсу. Балтія, Польща та США – підтримають.