Українські суди активно розглядають справи про люстрацію – тільки Окружний суд Києва за останній рік виніс понад 100 рішень про відновлення чиновників. Представник президента в Конституційному суді України Федір Веніславський вважає, що, щоб зупинити “люстраційну чехарду”, КСУ необхідно визнати неконституційним закон про люстрацію.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна “Велика чистка: чому влада хоче, але не може змінити закон про люстрацію”.
“Я думаю, що правильний варіант, щоб КСУ нарешті вирішив питання щодо конституційності закону про очищення влади, і, на моє переконання, є всі підстави, щоб визнати його таким, що не відповідає Конституції України”, – сказав Веніславський.
Він додав, що після рішення КСУ парламент повинен буде заповнити прогалини у правовому врегулюванні люстрації і внести законодавчі зміни. При цьому, за словами джерела РБК-Україна в монобільшості, поки питання люстрації не стоїть серед пріоритетів на найближче майбутнє.
Також в матеріалі йдеться про те, що Міністерство юстиції підготувало законопроект, який би суттєво змінив сам механізм очищення влади в Україні. Він також дозволив би вирішити проблему з мільйонними виплатами, які може присудити ЄСПЛ люстрованним чиновникам. Але, незважаючи на заяви про термінову необхідність його прийняти, проект навіть не внесли у Раду, Кабмін направив його на доопрацювання.
Що передбачає проект закону Мін’юсту? Люстрація залишиться тільки відносно топ-чиновників часів Януковича (міністри та керівники державних органів), а правомірність “очищення” інших держслужбовців буде вивчати спецкомісія. Сформувати її Мін’юст планував з громадських активістів та іноземних експертів.
Саме ця “комісія із очищення” зайнялася б позасудовим врегулюванням спорів з люстрованним екс-чиновниками і питанням виплати їм компенсацій. Приміром, якщо держслужбовця звільнили незаконно, а поновити його вже не можна, то разова компенсація складе близько 25 тисяч гривень. Якщо ж його поновлять, він отримає лише різницю між зарплатою до люстрації і доходом під час вимушеної відпустки.
Ще одним важливим пунктом мінюстівського проекту була відміна люстрації комуністичних діячів. Цей вид покарання просто втратив свою актуальність на даний момент, каже міністр Денис Малюська.
Кабінет міністрів планував розглянути і схвалити цей законопроект ще 1 липня, але в останній момент зняв документ з розгляду і повернув на доопрацювання. Зараз в Мін’юсті головною причиною затримки називають позицію депутатів Ради, які вкрай суперечливо ставляться до питання люстрації.
“Є люди (в парламенті, – ред.), які взагалі не сприймають скасування люстрації, а інші хочуть, щоб її скасували повністю. І такий більш-менш врівноважений документ (законопроект Мін’юсту, – ред.), який виконує рішення ЄСПЛ, але не скасовує люстрацію повністю, призводить саме до такої реакції – несприйняття”, – пояснив в коментарі РБК-Україна заступник міністра юстиції – Уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина.
Чиновник називає законопроект Мін’юсту “політично складним”, але сподівається, що його винесуть на голосування в парламент у 2021 році. “Іншого шляху не існує, нам треба змінити законодавство”, – підкреслив юрист.